ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2024Справа № 910/10939/24
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про стягнення 657 126,00 грн,
Тячівський відділ державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (надалі - відповідач) про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 657 126,00 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У поданій до суду позовній заяві, в порушення вказаних вище приписів позивачем зазначено свій невірний ідентифікаційний код, а саме: 3482020, однак відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вірним кодом є: 34982020.
За таких обставин, позивач має усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом зазначення свого вірного ідентифікаційного коду відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Крім цього, відповідно до пунктів 8 та 9 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Одночасно суд зауважує, що за приписами ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
До судових витрат відповідно до ст. 123 ГПК України належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
При цьому, суд звертає увагу заявника позову, що відповідно до ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання не містить переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, не містить відомостей щодо наявності/відсутності у позивача оригіналів поданих доказів і попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Позивачу слід усунути зазначені недоліки, шляхом надання до суду переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Також пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3 028,00 грн.
Згідно із п.п.1 п.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви юридичною особою немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму та майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3 028,00 гривні.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру в розмірі 657 126,00 грн, отже, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір у сумі 9 856,89 грн.
Доказів сплати судового збору на вказану суму позивачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 162 ГПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивачем не зазначено підстав звільнення його від сплати судового збору.
Отже, на підтвердження факту сплати судового збору в повному розмірі позивач повинен надати оригінал платіжного доручення (квитанцію, тощо) із зазначенням у ньому належних платіжних реквізитів на суму 9 856,89 грн.
Також згідно з п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Однак, усупереч наведеним вище вимогам, позивачем не надано доказів направлення позову відповідачу.
Отже, позивачу необхідно надати суду оригінал опису вкладення до поштового відправлення за вірною адресою або квитанцію з Електронного суду, які повинні містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та усіх доданих до неї документів.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Разом з цим, як убачається з додатків до вказаного позову, в якості доказів позивачем до позову додано ксерокопії документів, які є незасвідченими у встановленому законом порядку копіями документів, оскільки не містять дати засвідчення такої копії.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених ст.164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 90 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачу слід усунути зазначений недолік, шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовна заява Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Тячівського відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без руху.
2. Встановити Тячівському відділу державної виконавчої служби у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я.А.Карабань