Справа № 158/2836/24
Провадження № 1-кс/0158/1132/24
10 вересня 2024 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024030590000682, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Власник майна ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12024030590000682, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.06.2024 накладено арешт, зокрема на транспортний засіб - мотоцикл марки «Lifan LF200», д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 , із забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином даним майном до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні. Зазначає, що на даний час в арешті даного майна відпала потреба, оскільки 31.07.2024 слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження.
В судове засідання власник майна не прибув, у заяві про скасування арешту майна просив проводити розгляд заяви без його участі.
Слідчий у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.06.2024 накладено арешт, зокрема на вилучений під час проведення огляду місця події 16.06.2024 транспортний засіб - мотоцикл марки «Lifan LF200», д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_3 .
Також встановлено, що 31.07.2024 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12024030590000682, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» №2810-IX від 01.12.2022 (набрав чинності 29.12.2022), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22 (провадження №51-4350кмо23).
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, а також те, що кримінальне провадження №12024030590000682, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрите постановою слідчого від 31.07.2024 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто, в порядку, передбаченому цим Кодексом, ухвала слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна припинила свою дію 31.07.2024, тому у задоволенні заяви власника майна ОСОБА_3 слід відмовити.
Керуючись статтями 100, 131, 132, 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні заяви власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1