Справа №: 398/4096/24
провадження №: 2-с/398/62/24
Іменем України
"10" вересня 2024 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Петренко С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.09.2024 року по справі № 398/4096/24 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
02.09.2024 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ за період з листопада 2023 року по червень 2024 року в розмірі 10 964 грн. 59 коп. та судового збору.
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якій висловлює свою незгоду щодо винесення вищевказаного судового наказу, оскільки документальними доказами встановлено, що газопостачання будинку було припинено протягом 2017-2023 року; актом б/н від 07.11.2023 р. відновлено газопостачання 07.11.2023 року, жодних порушень пломб та/або втручання у систему газопостачання будинку не встановлено; різниця показників лічильника газопостачання якимось чином виникла до відновлення газопостачання, та до набуття нею право власності на будинок; причини у різниці показань лічильника газопостачання наразі не встановлені у зв'язку із відмовою заявника та КФ ТОВ «Газорозподільні мережі» надати акт припинення газопостачання від 14.09.2017 року. Вказує, що заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення з неї грошових коштів за спожитий газ, достеменно знаючи, що споживання газу здійснювалося попередніми власниками до моменту відключення будинку від газопостачання, тобто до 14.09.2017 року, чим порушив принципи справедливості та розумності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
09.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу від 02.09.2024 року по справі № 398/4096/24 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, що в свою чергу підтверджує той факт, що заява про скасування судового наказу подана у відповідності до ч. 1 ст.170 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як встановлено ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.
Аналіз норм ЦПК України, які регламентують наказне провадження, дає підстави для висновку про те, що наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, що має певні особливості, пов'язані з тим, що ця форма забезпечує захист прав та інтересів стягувача, що має документи проти боржника, який не виконує свої зобов'язання. Метою наказного провадження є спрощення, скорочення та здешевлення судової процедури у тих випадках, коли це можливо та виправдано, та є ефективним засобом захисту прав боржника у безспірних справах. При вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження.
Суддею встановлено, що судовий наказ було винесено 02.09.2024 року, боржник ОСОБА_1 не згодна з сумою нарахованої заборгованості, а тому, відповідно до норм ЦПК заборгованість за послуги не є безспірною сумою, та не може бути розглянуто у наказному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, після надходження заяви про скасування наказу суддя, за результатами її розгляду, наділений повноваженнями лише на скасування судового наказу, оскільки подання такої заяви свідчить про наявність спору між сторонами. А тому суддя вважає за необхідне даний судовий наказ скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 260, 261 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 02.09.2024 року по справі № 398/4096/24 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити повністю.
Скасувати судовий наказ, виданий Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області 02.09.2024 року по справі 398/4096/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованості за спожитий природний газ за період з листопада 2023 року по червень 2024 року в розмірі 10 964 грн 59 коп. та 302 грн. 80 коп. судового збору.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» право на звернення з тією самою вимогою до суду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.Ю. ПЕТРЕНКО