Справа № 396/1122/23
Провадження № 2/396/25/24
27.08.2024 року м. Новоукраїнка
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Цесельської О.С., за участі секретарів судових засідань Новікової Я.О., Тодеріци К.Ю., представника позивача - адвоката Дмитруха Д.М., представника відповідача - адвоката Кривенка М.П., розглянувши під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Дмитруха Д.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, одержаних у зв'язку з виконанням доручення, прохав стягнути 85000 гривень та судові витрати по справі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02.07.2014 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питань розпорядження та користування земельною ділянкою, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної відповідачу на підставі Державного акту КР № 028903 площею 3, 89 га, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 13.12.2005 року, що підтверджується Довіреністю від 02.07.2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області, зареєстрована у Реєстрі № 923. Зазначена довіреність надала право відповідачу отримувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Відповідач щорічно отримував на підставі зазначеної довіреності орендну плату за позивача - за 2014 рік в сумі 2975 гривень, за 2015 рік - 5600 гривень, за 2016 рік - 8450 гривень, за 2017 рік - 10500 гривень, за 2018 рік - 10700 гривень, за 2019 рік - 13100 гривень, 2020 рік - 15025 гривень, 2021 рік - 18700 гривень, а всього - 85050 гривень. Разом з тим, з часу підписання довіреності позивач не отримував жодних грошових коштів від орендаря ТОВ «Нива - Н» до 2022 року. Позивач, покликаючись на ст. 1006 ЦК України, просить стягнути з відповідача кошти, які були одержані та не передані позивачу у зв'язку з виконанням договору доручення, що в свою чергу заперечує відповідач.
Представник відповідача склав відзив, відповідно до якого зазначив що строк виконання зобов"язання щодо повернення отриманих грошових коштів встановлено усним договором доручення 21 березня 2062 року. Також зазначив, що позовні вимоги заявлено поза межами загальних строків позовної давності.
Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обгрунтування, викладені у відзиві. Під час виступу у судових дебатах прохав застосувати позовну давність.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
02.07.2014 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 бути його представником з питань розпорядження та користування земельною ділянкою яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новоукраїнської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, належної відповідачу на підставі Державного акту КР № 028903 площею 3, 89 га, виданого Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 13.12.2005 року, що підтверджується Довіреністю від 02.07.2014 року, посвідченою приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу в Кіровоградській області, зареєстрована у Реєстрі № 923. Зазначена довіреність надала право відповідачу отримувати орендну плату за користування зазначеною вище земельною ділянкою.(а.с.9)
На підставі цієї довіреності, відповідач отримував на підставі зазначеної довіреності орендну плату за позивача - за 2014 рік в сумі 2975 гривень, за 2015 рік - 5600 гривень, за 2016 рік - 8450 гривень, за 2017 рік - 10500 гривень, за 2018 рік - 10700 гривень, за 2019 рік - 13100 гривень, 2020 рік - 15025 гривень, 2021 рік - 18700 гривень, а всього - 85050 гривень, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Нива - Н». (а.с.10)
Вирішуючи спір, суд виходить з наступних мотивів та положень закону.
Положення ЦК України не містить спеціальних вимог до форми договору доручення, тому й не виключається вчинення договору доручення в усній формі.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Тобто довіреність має містити повноваження представника, необхідні для представництва довірителя перед третіми особами, а не обов'язки представника перед особою, яку він представляє (довірителем).
Конструкція договірного представництва апріорі виключає можливість вчинення довіреності, яка містить можливість представника розпоряджатися коштами на власний розсуд, оскільки це суперечить конструкції цивілістичного представництва. Видача довіреності на підставі усного договору доручення є підтвердженням укладання договору доручення, тому на такі правовідносини поширюються положення статей 1000-1006 ЦК України. У разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв'язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред'являти вимогу про передачу одержаного у зв'язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України.
Представником відповідача не заперечувався факт отримання відповідачем щорічно орендної плати, належної ОСОБА_3 на підставі довіреності. Вказана обставина свідчить про усвідомлення та визнання самим відповідачем обов'язку щодо повернення цих коштів позивачу .
Крім того, у справі відповідачем було заявлено про застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як обгрунтовані, є підстави для застосування заявленої відповідачем позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Так, за правилами ст.ст. 256, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.ч.1,5 ст. 261 ЦК України).
Оскільки орендна плата є щорічним платежем та, внаслідок домовленостей сторін договору оренди, вноситься до 31 грудня поточного року, за який здійснюється розрахунок орендної плати, відповідно п. 8 Договору оренди (а.с.56), отже, про неотримання ОСОБА_1 орендної плати від ОСОБА_2 повинно було бути відомим позивачу 01 січня кожного наступного року щодо виплати орендної плати за минулий рік.
Позивач звернувся до суду 29.06.2023 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду за стягненням коштів, одержаних у зв'язку з виконанням доручення за період з 2014 року по 2021 рік, а тому, в межах строків позовної давності на користь позивача підлягають стягненню такі кошти за 2020-2021 роки, - всього в сумі 33725 гривень.
В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, позивачем було сплачено 1073 грн. 60 копійок судового збору. З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути з відповідача на користь позивача 425 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 1000, 1006 ЦК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 33725 гривень, одержаних у зв'язку з виконанням доручення та 425 гривень 15 копійок витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині позову відмовити за спливом позовної давності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 5 вересня 2024 року.
Суддя: О. С. Цесельська