Справа № 392/1411/23
Провадження № 2/392/106/24
29 серпня 2024 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 25.08.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінової А.В. від 25.04.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 333/1411/23 (провадження № 2/392/106/24) за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
21.08.2024 представник позивача подав суду заяву про закриття провадження у справі, у якій просить провадження у справі за позовом Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити; повернути товариству судовий збір, сплачений при поданні позовної заяви.
На обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що після відкриття провадження у справі ОСОБА_1 погасила заборгованість перед товариством за кредитним договором, а отже позовні вимоги були задоволені, у зв'язку з цим товариство відмовляється від позову. Наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України відомі та зрозумілі.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад цивільного судочинства визначено диспозитивність.
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України, серед іншого визначено, що диспозитивність полягає в тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
В той же час, відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Частинами 1 -3 ст. 206 ЦПК України передбачено, що: позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення; у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Частиною 2 ст. 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відмову акціонерного товариства «Універсал Банк» від позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості слід прийняти, врахувавши, що підставою позивача відмовитись від позову є погашення ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем.
Щодо повернення позивачу сплаченого ним судового збору по справі № 392/1411/23 в сумі 2684,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Частиною 3 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Системний аналіз зазначених норм свідчить, що ЦПК України не передбачає можливості повернення позивачеві усієї суми судового збору, у разі якщо провадження у справі закрите у зв'язку з відмовою позивача від позову, однак позивач має право подати клопотання про повернення йому 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі відмови від позову до початку розгляду справи по суті, а також ініціювати питання про відшкодування понесених ним судових витрат з відповідача, якщо відмова від позову зумовлена задоволенням вимог після їх пред'явлення.
В той же час, представник позивача, в заяві про закриття провадження в справі у відповідності до вимог ч. 3 ст. 142 ЦПК України вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору не заявив та просив суд повернути йому сплачений при поданні позову судовий збір у повному обсязі, при цьому відмовившись від позову до початку розгляду справи по суті (ця відмова прийнята судом).
Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що клопотання представника позивача в частині повернення сплаченої суми судового збору в повному обсязі задоволенню не підлягає.
В той же час суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За викладених обставин, з метою дотримання завдань цивільного судочинства, суд приходить до висновку про необхідність у зв'язку з цим повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1342,00 грн, сплаченого при поданні позову до суду, згідно платіжного доручення № 21475114874 від 21.07.2023 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 13, 49, 142, 206, 255, 256, 258, 260, 261, 353-355ЦПК України, суд,-
Заяву представника акціонерного товариства «Універсал Банк» про закриття провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Провадження у справі № 392/1411/23 за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Повернути акціонерного товариства «Універсал Банк» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, в розмірі 1342,00 грн, що сплачений відповідно до платіжного доручення № 21475114874 від 21.07.2023 року.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий Альона Володимирівна Бадердінова
суддя