Справа № 405/423/24
2-ві/405/5/24
10 вересня 2024 року м. Кропивницький
Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, -
16.08.2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, ГУНП в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди. Заява про відвід судді мотивована тим, що під час судового засідання, коли позивач надавала свої пояснення про те, що їй була завдана моральна шкода тим, що позивач змушена була ходити по судах, а головуючий суддя Шевченко І.М. висловила думку, що вона також ходить на роботу, але вона (суддя) отримує заробітну плату, натомість позивачу доводиться ходити в суд та витрачати свій час собі на шкоду. Даний коментар судді заявник розцінює як приниження. За таких обставин просила відвести суддю ОСОБА_2 від розгляду справи № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24).
Дана заява про відвід отримана головуючим суддею Шевченко І.М. 19.08.2024 року.
За наслідками розгляду вказаної заяви про відвід судді Шевченко І.М., суд, який розглядає цивільну справу, 09.09.2024 року виніс ухвалу, якою, дійшовши висновку про необґрунтованість відводу, зупинив провадження у справі, а заяву ОСОБА_1 для вирішення питання про відвід судді передано у порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши доводи заяви та докази, надані в обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
В свою чергу, положеннями ЦПК України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді визначені ст. 36 ЦПК України, за якими суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України).
Статтею 37 ЦПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналізуючи підстави заявленого ОСОБА_1 відводу судді вбачається, що останні зводяться до незгоди заявника з ухваленими рішеннями судді Шевченко І.М. в судовому засіданні, а також процесуальними діями судді під час розгляду цивільної справи № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24).
Однак, вказані доводи заяви ОСОБА_1 не можуть бути підставою для відводу судді, оскільки частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Також не може бути підставою для відводу незгода сторони з порядком ведення суддею судового процесу та прийняття або не прийняття процесуальних рішень в судовому провадженні.
У свою чергу, судом відзначається, що з відеозаписів судових засідань 10.06.2024 року та 16.08.2024 року вбачається, що головуючий суддя Шевченко І.М. не висловлювала жодних образливих або принижуючих тверджень про те, що вона також ходить на роботу, але вона (суддя) отримує заробітну плату, натомість позивачу доводиться ходити в суд та витрачати свій час собі на шкоду.
Крім того, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.
Суд відзначає відсутність будь-яких підстав стверджувати, що головуючий суддя Шевченко І.М. у справі № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24), виявляє упередженість та необ'єктивність. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, однак таких доказів заявником не надано. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді також не встановлено.
Також судом відзначається, що доводи ОСОБА_1 щодо необхідності відводу судді Шевченко І.М. ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях за відсутності наведення з боку заявника належного та конкретного обґрунтування такого припущення, що не може бути підставою для відводу судді відповідно до положень ст. 36 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
У висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
З огляду на викладене, суд вважає, що доводи ОСОБА_1 про відвід судді не містять об'єктивних обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення поданої заяви про відвід судді, заявлений відвід не вмотивований належним чином, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для відводу судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24) позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, ГУНП в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.
Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко І.М. у цивільній справі № 405/423/24 (провадження 2/405/529/24) за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда В.В. Драний