Справа №: 486/966/24 Провадження № 3/486/590/2024
09 вересня 2024 року м. Южноукраїнськ
Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,
при секретарі Маляновій А.А.,
без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без участі потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої ОСОБА_3 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого: ВП ПАЕС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №361430 від 21 травня 2024 року, 21 травня 2024 року близько 21:30 год. ОСОБА_1 , знаходився в квартирі АДРЕСА_3 та вчинив домашнє насильство в сім'ї психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме переслідував, погрожував, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явилась. Направила до суду письмові заперечення, де зазначила, що доказів вчинення ним відносно ОСОБА_4 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять. Того ж дня було складено аналогічний протокол відносно ОСОБА_4 , де вона є потерпілою. Наведене на думку ОСОБА_1 вказує на наявність конфліктів, між ним та ОСОБА_4 які виникають саме тому, що він не має можливості спілкуватись та бачитись з дітьми, оскільки дружина забороняє.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась.
Представник потерпілої надала до суду клопотання, в якому, просила здійснювати розгляд справи про адміністративне правопорушення без її участі та участі потерпілої.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02).
Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно рапорту щодо повідомлення зі служби 102, 21 травня 2024 року о 21:42 годині за адресою: АДРЕСА_2 , чоловік вчиняє домашнє насильство, ображає заявницю, дізнався про розлучення та хоче забрати дітей. Заявниця ОСОБА_2 Прибуши на місце події було встановлено, що ОСОБА_2 викликала поліцію з приводу того, що її чоловік ОСОБА_1 вчиняє відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4 . При спілкуванні з ОСОБА_1 було встановлено, що він також бажає звернутись з заявою про вчинення домашнього насильства відносно нього його дружиною ОСОБА_2 . Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис терміном на 5 діб, відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та винесено терміновий заборонний припис терміном на три доби.
Як вбачається з заяви ОСОБА_5 , остання просить прийняти міри до свого чоловіка ОСОБА_1 , який 21 травня 2024 року вчинив відносно неї домашнє насильство, а саме психологічний тиск, переслідування, постійні погрози. Погрожує їй розправою, постійно переслідує, знімає на відео, ображає серед людей, породжує наклепи серед людей, викликає на неї поліцію щодо невиконання батьківських обов'язків, погрожуючи, що якщо вона не повернеться до нього їй буде гірше та він знищить її життя та забере дітей.
Рапорт зі 102 містить тільки посилання на нецензурну лайку.
Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не містять доказів того, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 . Свідки правопорушення відсутні, матеріали справи крім рапорту зі 102 та заяви ОСОБА_2 інших доказів не містять.
Вказані заява та письмові пояснення ОСОБА_2 , підтверджують, що сторони перебувають на межі розлучення. З цього приводу між сторонами є конфлікт, 21 травня 2024 року вони по черзі викликали працівників поліції з приводу домашнього насильства.
Наявність конфлікту також підтверджується тим, що одночасно розглядаються справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з'явилась, що позбавляє суд можливості допитати її та в сукупності з іншими доказами встановити дійсні обставини справи.
В заяві ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 ображає її серед людей, породжує наклепи щодо неї серед людей. Однак працівниками поліції встановлено та допитано даних осіб не було, як не було і встановлено, що це відбувалось 21 травня 2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 . року домашнього насильства відносно ОСОБА_2
Вищевказане свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Южноукраїнського
міського суду Г.А. Далматова