490/7934/24 10.09.2024
нп 1-кс/490/3441/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/7934/24
06 вересня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привільне Баштанського району Миколаївської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , неодноразово судимого, востаннє вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.06.2021 р. за ч.1 ст.289, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки 1 місяць, Указом Президента України «Про помилування» №106/22 від 04.03.2022 р., звільнений від подальшого відбуття покарання,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено введення в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. 07.08.2024 Президент України підписав Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3891-ІХ від 23.07.2024 (далі-Закон № 3891-ІХ). Законом № 3891-ІХ передбачено продовження воєнного стану з 05 години 30 хвилин 12.08.2024 на 90 діб, тобто до 09.11.2024 до 05 години 30 хвилин.
Так, 03.09.2024 близько о 15 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 рухався з проспекту Центрального по вулиці 6 Слобідська в напрямку парку «Народний Сад». в місті Миколаєві.
Перебуваючи неподалік будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 побачив потерпілого ОСОБА_7 , який рухався у бік вулиці Купорна в м. Миколаєві, тримаючи в руках мобільний телефон «РОСО» модель М5, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», та у цей час, у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на відкрите викрадення майна останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх караність, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди власнику майна, та бажаючи їх настання, керуючись корисливим умислом, з метою незаконного власного збагачення, діючи в умовах воєнного стану, введеного з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України, у подальшому неодноразово продовженого, і який триває по теперішній час, повторно, ОСОБА_4 , дочекавшись поки потерпілий ОСОБА_7 пройшов повз нього, підійшов до нього та умисно з корисних спонукань, вирвав з рук останнього мобільний телефон марки «РОСО» модель М5, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 5149 гривень, з стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», який не представляє матеріальної цінності.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 5149 гривень.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
04.09.2024 р. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 05.09.2024 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та вказане правопорушень відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, крім того будучи обізнаний про особисті дані свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, які на теперішній час не допитані безпосередньо судом, може незаконно впливати на них з метою зміни ними свідчень під час досудового розслідування та судового слідства, з метою уникнення покарання, разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше судимий, у тому числі за злочини проти власності, має не зняту та не погашену законом судимість, що свідчить стійке небажання підозрюваного стати на шлях виправлення, схильність до вчинення злочинів та про його підвищену суспільну небезпеку, що свідчить про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість запобігання вказаним ризикам у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав у ньому викладених.
Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, підтверджується даними: протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 від 03.09.2024 р.; протоколу допиту малолітнього (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_7 від 04.09.2024 р.; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_7 від 04.09.2024 р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 04.09.2024 р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 04.09.2024 р.; протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_10 від 04.09.2024 р.; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 04.09.2024 р.; протоколу затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 у порядку ст.208 КПК України від 04.09.2024; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 04.09.2024 р.
Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який неодружений, не працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується неодноразо, має не зняту та не погашену судимість, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, проживає в одному населеному пункті зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні та обізнаний про місця їх проживання, що дає обґрунтовані підстави вважати, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, серйозність звинувачення, пред'явленого підозрюваному, а також фактичні обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим при розгляді клопотання ризикам на даній стадії кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, виходячи з обставин, викладених у підозрі, особи підозрюваного, який винуватість свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, не заперечує, слідчий суддя приходить до висновку щодо необхідності визначення підозрюваному при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з триманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор.
Строк дії ухвали по 02 листопада 2024 року включно.
Визначити розмір застави 151 400 гривень, що становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк по 02 листопада 2024 року включно обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою (залежно від стадії кримінального провадження);
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (залежно від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися за межі м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження);
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведення слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1