Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1787/24
Провадження № 3/945/1203/24
10 вересня 2024 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Павленко І.В., за участі секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 від 11.01.2014,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25.07.2024 на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 558951 від 19.07.2024, 30.04.2024 о 19 годині 00 хвилин в Миколаївській області, Миколаївському районі, с. Половинки на а/д М14 за 200 м від а/д водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touran н.з. НОМЕР_2 , був неуважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, змінив напрямок руху та допустив виїзд за межі проїзної частини, де відбулось перекидання авто. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, а пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (водій) отримали тілесні ушкодження.
Тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3. «б», 10.1. ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до п. 2.3. «б» ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.1. ПДР перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У судове засідання призначене на 08.08.2024, 27.08.2024, 10.09.2024 ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений телефонограмою. Повідомив, що перебуває на службі в ЗСУ та не зможе прибути у судове засідання, з протоколом про адміністративне правопорушення частково згоден, свою вину не визнає.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до категорії справ, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою. Таким чином, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В матеріалах справи міститься довідка слідчого СВ відділення поліції № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області старшого лейтенанта Круглікова С., відповідно до якої, 30.04.2024 приблизно о 19:00 в с. Половинки Миколаївського району, Миколаївської області за 200 м від автодороги М14, сталась дорожньо-транспортна пригода (виїзд за межі проїзної частини з подальшим перекиданням), за участю автомобіля марки «Volkswagen Touran», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , на посаді командира навчального взводу-викладач навчальної роти, у військовому званні лейтенант), який рухаючись по проїзній частині в с. Половинки зі сторони с. Карликівка в напрямку автодороги М14, не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини з подальшим перекиданням.
Внаслідок ДТП пасажири вказаного автомобіля отримали тілесні ушкодження - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді забою правого колінного суглобу, забою грудної клітки, СГМ, дисторзія шийного відділу хребта, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді дисторзії шийного відділу хребта та водій зазначеного автомобіля Мішура 1.О., у вигляді ЗТГК, тупа травма живота.
Відповідно до наказу МОЗ України № 6 від 17.01.1995 «Про правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», а саме п. 4.6 (примітка) діагноз забій (м?яких тканин) голови, грудної клітки, живота тощо, не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними відомостями.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями визначено, що дорожньо-транспортна пригода - подія (небезпечний випадок), що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу, унаслідок якої загинули або травмовані люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов?язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно п. 4 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяви і повідомлення по кримінальні правопорушення, зобов?язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Тому в цей же день зазначений факт ДТП зареєстровано в ЖЄО.
Виходячи зі змісту даної норми до ЄРДР вносяться відомості, які містять ознаки кримінального правопорушення, тобто злочину.
Відповідно до ч.1 ст.11 КК України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб?єктом злочину.
Враховуючи те, що диспозиція ст.286 КК України, передбачає спричинення потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, тяжких тілесних ушкоджень, або смерть потерпілого, а у даному випадку постраждалому спричинено тілесні ушкодження, які неможливо визначити (класифікувати), тому суспільно небезпечні наслідки, передбачені диспозицією ст.286 КК України, не настали, у зв?язку з чим відсутній склад кримінального правопорушення, а саме його об?єктивна сторона, яка є його обов?язковим елементом.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в ній об?єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Так як у зазначеному повідомленні таких даних немає, і в ході проведеної перевірки достатніх відомостей про кримінальне правопорушення не встановлено, то вони не можуть вважатися такими, які повинні бути обов?язково внесені до ЄРДР.
На підставі викладеного, та взявши до уваги те, що відсутній факт вчинення кримінального правопорушення, перевірку за фактом звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , припинено та підготовлено відповідь про результат її розгляду, у якій роз?яснено положення ст.55 Конституції України та п.1 ч.1 ст.303 КПК України, відповідно до яких передбачена можливість оскарження бездіяльності слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення та право звернутися до суду щодо відшкодування шкоди спричиненою дорожньо-транспортною пригодою у рамках цивільного судочинства. За даним фактом, копії матеріалів направлено до УПП в Миколаївській області, для вирішення питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог правил дорожнього руху України, згідно чинного законодавства.
З доданих до протоколу матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду місця ДТП від 30.04.2024, схемою до протоколу огляду місця ДТП від 30.04.2024, фото-таблицею до протоколу огляду місця ДТП, поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 30.04.2024.
При таких обставинах суд вбачає в діях водія ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КупАП.
При цьому, як вбачається з наданих матеріалів, дорожньо-транспортна пригода відбулась 30.04.2024, за даним фактом кримінальна справа не порушувались, в матеріалах справи відсутні докази закриття кримінальної справи.
Відповідно до ч. 2, 8 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
При вирішенні питання щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП, суд враховує положення ст. 6 Конституції України, згідно з якою органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Тобто, приписи 247 статті КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд повинен закрити провадження у справі.
Отже, після виключення провадження унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів, з яких можна встановити дату закриття кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження не було порушено, минуло більше ніж три місяці з дати вчинення правопорушення, тому в силу ст.38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, адміністративна справа підлягає закриттю.
Нормами КУпАП прямо не передбачено необхідності визнання вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у випадку закриття провадження у справі.
Однак суд звертає увагу на те, що встановивши вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, законодавець не зробив будь-яких виключень щодо постанов про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, із чого необхідно зробити висновок про те, що виконання вимог ч.2 ст. 283 КУпАП є обов'язковим і для цього виду постанов.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст. 38, 124, 247 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.В.Павленко