справа № 489/6662/24
провадження №2/489/2455/24
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю,
встановив:
У вересні 2024 року позивач, через свого представника - ОСОБА_2 , звернувся через електронну систему «Електронний суд» до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності за набувальною давністю на 13/50 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду здійснюється, зокрема, шляхом пред'явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто на момент подачі позову - 1211,20 грн., а за позовну заяву майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати за ним право власності на 13/50 частки житлового будинку, а отже ціна позову має бути визначена виходячи з дійсної вартості спірного нерухомого майна (в даному випадку його частки).
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За приписами абзацу 3 пункту 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
Тягар доказування вартості майна несе позивач. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Крім того, частиною п'ятою статті 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в переліку додатків до позовної заяви вказано про долучення до позову: ордеру та квитанції про сплату судового збору. Фактично, до позовної заяви додано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію посвідчення адвоката; копію ордеру; та копію квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Будь-яких доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачем та його представником надано суду не було. При цьому, позовна заява, в супереч положень пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, не містить зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин п'ятої, шостої та сьомої статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За положеннями частини першої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
В порушення вказаної норми законодавства, позивачем не надано до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
За правилами статті 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: надати суду документи, що підтверджують дійсну вартість нерухомого майна (експертна оцінка, тощо) та виходячи з вартості нерухомого майна зазначити у позовній заяві ціну позову; надати до суду всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Роз'яснити, що відповідно до частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 10.09.2024.
Суддя І.В.Коваленко