Справа № 148/1429/24
Провадження №2/148/572/24
Іменем України
09 вересня 2024 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , поданим ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач є сином відповідача. Також він є студентом факультету інформаційних технологій Вінницького національного технічного університету денної, договірної форми навчання, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027.
Хоча позивачу виповнилось 18 років, однак він продовжує навчання і у зв'язку із цим потребує матеріальної допомоги.
Відповідач є фізично здоровою, працеспроможною людиною, немає на утриманні інших осіб, а тому може сплачувати аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання відповідно до ст.199 СК України.
Добровільно надавати допомогу відповідач відмовляється, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача на його утримання аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн, щомісячно, з дня звернення до суду і до закінчення навчання.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини та просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві на позовну заяву та просить відмовити в задоволенні позову. При цьому зауважив, що відповідач має можливість сплачувати лише 1000 грн. Згідно наявного в матеріалах справи відзиву, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, обгрунтовуючи це тим, що представником позивача не надано доказів, що позивач потребує матеріальної допомоги та утримання від батька. Також вказав, що у відповідача немає можливості утримувати сина, так як він не працює, доходів немає, ніякої допомоги не отримує, на його утриманні перебувають його батьки, які мають інвалідність ІІІ групи, які періодично хворіють та потребують постійної допомоги та догляду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження від 19.04.2006 серія НОМЕР_1 (а.с.5) відповідач є батьком позивача.
14.04.2024 позивач досяг повноліття.
Згідно довідки ФІТА ВНТУ від 26.04.2024 №2992 (а.с.7) ОСОБА_3 дійсно є студентом 1 курсу, групи 1ПКТ-23б, денної, договірної форми навчання факультету інтелектуальних інформаційних технологій та автоматизації Вінницького національного технічного університету, термін навчання з з 01.09.2023 по 30.06.2027.
Згідно довідки голови квартального комітету мікрорайону "Вінниченко" Асоціації органів самоорганізації населення м.Вінниця від 25.04.2024 №307 (а.с.6) вбачається, що позивач проживає разом із матір'ю без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії довідки виконавчого комітету Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 25.07.2024 №85 (а.с.36) ОСОБА_4 зареєстрований і фактично проживає по АДРЕСА_2 та має слідуючий склад сім'ї: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 .
Згідно копії довідки відділу управління обслуговування громадян №17 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ України у Вінницькій області від 16.07.2024 №838/0200-0219-11 (а.с.39) ОСОБА_4 станом на 16.07.2024 на обліку не перебуває як отримувач пільг на оплату житлово-комунальних послуг, компенсації для придбання палива та скрапленого газу в ГУ ПФУ України у Вінницькій області.
Згідно копії довідки управління соціального захисту населення Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області від 15.07.2024 вих.1003 (а.с.39) ОСОБА_4 не перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Тульчинської районної військової адміністрації і ніяких видів допомог не отримує.
Згідно копії індивідуальних відомостей про застраховану особу виданих відділом управління обслуговування громадян №17 (сервісний центр) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ України у Вінницькій області від 12.07.2024 №1235/0200-0219-13 (а.с.40) та №1234/0200-0219-13 (а.с.40-41) вбачається, що останні відомості за ОСОБА_4 наявні за 2015 рік.
Згідно копії відомостей з Державного реєстру фізичних осбі- платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 15.07.2024 від 15.07.2024 №0222-2403586 (а.с.42) ОСОБА_4 за період з 4 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року інформація щодо джерел/сум нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осбі- платників податків відсутня.
Згідно ст. 199 Сімейного кодексу України (надалі СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
В судовому засіданні підтверджено, що повнолітній ОСОБА_3 є сином відповідача, продовжує навчання, влаштуватись на роботу немає можливості, оскільки навчається на денній формі навчання.
Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітню дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наяність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів, відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище повнолітнього ОСОБА_3 ,який навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим немає можливості працювати, стан здоров'я та матеріальний стан відповідача, який є працездатною особою, може працювати та отримувати дохід, має на утриманні батьків, які є особами з інвалідністю ІІІ групи,про що свідчить копія свідоцтва про народження від 02.08.1983 (а.с.36), копії пенсійних посвідчень № НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с.37), копії довідок до акта огляду МСЕК серія 12ААБ №097731 та серія 10ААА №6888613 (а.с.37-38), позицію представника відповідача, який у судовому засіданні вказав, що відповідач має можливість сплачувати аліменти лише у розмірі 1000 грн, інтереси повнолітнього сина.
З урахуванням вищевказаних обставин, а також приймаючи до уваги рівність обов'язків батьків щодо утримання повнолітнього сина у період навчання, суд вважає можливим визначити розмір аліментів у розмірі 1000 грн, а не в заявленому позивачем розмірі.
Судом взято до уваги, що доказів, які б свідчили про можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі, зокрема в розмірі 3000 грн, як про те просить позивач, позивачем та його представником суду не надано.
Щодо визначення періоду стягнення аліментів суд враховує наступне.
Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Беручи до уваги, що позовну заяву пред'явлено до суду 19.06.2024, тому відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України, починаючи з цієї дати суд присуджує аліменти.
Згідно ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Визначаючи кінцеву дату стягнення аліментів, суд вважає за необхідне визначити її датою закінчення позивачем навчання, тобто 30.06.2027. Водночас, суд враховує і можливість продовження отримання ним освіти, а тому вважає за необхідне зазначити, що аліменти підлягають стягненню не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років за умови продовження ним навчання.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості та захисту прав повнолітнього сина, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Таким чином, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 1211,20 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 191, 199 - 201 СК України, п.3 ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 , поданий ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн (одна тисяча гривень), щомісячно, починаючи з 19.06.2024 і до закінчення ним навчання, до 30.06.2027, але не більше ніж до досягнення ним 23 років за умови продовження навчання.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , в дохід держави 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.09.2024.
Суддя: