Справа № 147/1186/24
Провадження № 2/147/391/24
про залишення позову без руху
10 вересня 2024 року селище Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
09.09.2024 ОСОБА_1 подала до Тростянецького районного суду Вінницької області позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований ЦПК України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, судом встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, а тому дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5, ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)
Від змісту позовної заяви залежат дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.
Відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що позов подається за місцем реєстрації позивачки, оскільки на її утриманні перебуває неповнолітня дитина від попереднього шлюбу, при цьому як доказ, який підтверджує дані обставини, долучила фотокопію домової книги.
Домова книга - це документ, який створювався виключно для фіксації та обліку громадян зареєстрованих (прописаних) у конкретному приватному домоволодінні, тому інших відомостей така книга не містить.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), яким не передбачено ведення таких книг, та надання цих книг для реєстрації.
Відповідно до ч.3 вказаного Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Ч.3 ст. 29 ЦК передбачає, що місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Отже, долучена до позовної заяви фотокопія домової книги не дає можливості встановити факт, що підтверджує проживання разом з позивачкою неповнолітньої доньки на момент звернення до суду.
З огляду на зазначене, позивачу слід надати документи, які підтверджують факт проживання неповнолітньої доньки разом з нею на даний час.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З урахуванням наведеного позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М. Почкіна