Справа № 645/4455/24
Провадження № 2-о/645/141/24
10 вересня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Спесивцева О.В.,
секретаря судового засідання - Асєєвої К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту родинних відносин,
Заявниця ОСОБА_1 , звернулася до суду з заявою про встановлення факту, родинних відносин а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її чоловіком.
В обґрунтування заяви вказує, що з 02 січня 1971 року, перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік, ОСОБА_2 , помер. Після смерті свого чоловіка заявниця звернулася до пенсійного фонду із заявами про оформлення пенсії по втраті годувальника та з заявою про оформлення пільг як вдова особи, що брала участь у подіях на Чорнобильській АЕС. Однак в оформленні зазначених документів їй було відмовлено, оскільки прізвища не співпадають з прізвищами у свідоцтві про шлюб. Вказує, що при переводі з російської мови прізвища заявниці та її чоловіка, було зроблено помилку, прізвище заявниці у паспорті громадянина України зазначене як « ОСОБА_3 », а її померлого чоловіка як « ОСОБА_4 ». В зв'язку з чим, заявниця звернулась до суду із даною заявою.
Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.
Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.
Заявник ОСОБА_1 надала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності.
Представник заінтересованої особи у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що судове засідання відбувається у відсутності сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є громадянкою України, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта громадянина України Серії НОМЕР_1 , виданого Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області 06.08.1997 року, де у графі сімейний стан, міститься запис про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_6 .
З наданої заявницею копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 серії НОМЕР_2 від 02.01.1971, складений російською мовою, вбачається, що прізвища після реєстрації шлюбу присвоєні чоловікові « ОСОБА_4 », дружині « ОСОБА_4 ».
Факт родинних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підтверджується складеним російською мовою свідоцтвом про народження « ОСОБА_8 », що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком якого є « ОСОБА_2 », матір'ю - « ОСОБА_9 ».
Відповідно до копії паспорту, виданого Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області, який складений українською мовою, прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначене, як « ОСОБА_4 ».
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 від 01.07.2024 року.
Після смерті чоловіка заявниця звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перехід на пенсію, у зв'язку із втратою годувальника.
Однак, Рішенням від 18.07.2024 № 963080145482 відмовлено у проведенні перерахунку у зв'язку з переходом на пенсію в разі втрати годувальника, оскільки згідно паспортних даних є невідповідність в прізвищі, а саме, заявниця « ОСОБА_3 », а годувальник « ОСОБА_4 ).
Заявник вказує, що розбіжності у прізвищі виникли внаслідок довільного перекладу прізвища з російської мови на українську.
Згідно п.п.1, 6, ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, слідує, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п.7 роз'яснень, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Таким чином справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону.
Підпунктом 3 пункту 2.3 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються також документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником.
За змістом ст.ст.1216, 1217, 1258, 1261 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Положеннями п.4.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказ Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
За змістом ст.ст.76, 89, 95, 294 ЦПК України при розгляду судом цивільної справи доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви і необхідність її задоволення, ґрунтуючи своє рішення на наступному.
Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника тощо.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.
Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі №320/948/18, Верховного Суду у постановах від 08 грудня 2021 року по справі №543/271/20, від 24 грудня 2021 року по справі №935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі №568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі №282/976/20.
Стосовно обставин правовідносин учасників даної цивільної справи, то судом за наслідками розгляду справи на підставі аналізу змісту наявних у справі доказів встановлено, що заявниця та померлий спадкодавець/годувальник дійсно є дружиною та чоловіком відповідно, а наявні в свідоцтві про одруження неточності у написанні дати народження її померлого чоловіка, зумовлені виключно технічною помилкою/опискою, допущеною при складенні такого документу.
За таких обставин, оскільки встановлення даного юридичного факту необхідно заявниці для подальшого належного оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, не пов'язаність встановлення цього юридичного факту із подальшим вирішенням спору про право, враховуючи відсутність у заявника можливості встановити даний юридичний факт або усунути недоліки у вигляді розбіжностей в паспортних даних щодо прізвища померлого годувальника/спадкодавця, в позасудовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність вимог заяви окремого провадження, а отже і про можливість її задоволення.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 263, 265, 293 - 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Харкові (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_4 від 01.07.2024) є чоловіком заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 (паспорт громадянина України, серії НОМЕР_1 , виданий Вовчанським РВ УМВС України в Харківській області 06.08.1997 року).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https://fr.hr.court.gov.ua.
Заявник - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фону України у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 13322403, адреса: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22.
Повний текст рішення складено 10.09.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Спесивцев