10.09.2024
Справа № 642/4012/24
Провадження № 3/642/1336/24
10 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
04 липня 2024 року, об 11-22 годині, в м. Харків, вул. Холодногірська, 10, водій ОСОБА_1 , керував т/з ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: неприродня блідість обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога відмовився, в установленому законом порядку, під відео фіксацію на нагрудну бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання особа, стосовно якої складено протокол ОСОБА_1 не з'явився, про місце, дату та час повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
В пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03) зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлено, що справа розглядатиметься в Ленінському районному суді м. Харкова, відтак він був обізнаний, що матеріал буде направлений у вказаний суд для розгляду, про що свдічить підпис в протоколі про ознайомлення з місцем розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно положень ст. 268КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою.
Приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, а законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, повністю підтверджується матеріалами справи.
Пунктом 2.5 ПДР України Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №910931 від 04.07.2024 року зазначено, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ».
Згідно абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КупАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП України передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Тому для кваліфікації діяння за ч. 2 ст. 130 КУпАПмає бути доведено факт попереднього вчинення діяння, передбаченого ч. 1 вказаної статті, протягом року до повторного вчинення аналогічного правопорушення.
Судом встановлено, що постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.03.2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано адміністративному стягненню.
В матеріалах справи наявне направлення водія ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп'яніння.
Крім того, судом переглянуто відеозапис зі службових відеокамер, який долучено до адміністративного матеріалу.
Протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейськими за керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку (порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АДА №910931 від 04.07.2024, у якому зафіксовано, факт керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, переглянутими судом відеозаписами зі службової бодікамери, які долучені до матеріалів адміністративної справи, на яких зафіксовані обставини вчиненого адміністративного правопорушення, а саме відмову від проходження огляду водієм ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я. а також постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26.03.2024 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положення ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд дійшов висновку, що дії поліції відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливомлікарських препаратів,що знижують увагу ташвидкість реакції» в частині подяку встановлення у водія ознак сп'яніння.
При таких обставинах, вина ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбачениого ч.2 ст.130 КУпАП, є доведеною.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачених ст.ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено.
Санкцією ч.2 ст. 130 КУпАП України передбачено накладення на особу, що визнається винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу,
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеногокеруючись ст. ст.40-1,33,36, ч. 2 ст. 130, 279,280,283,284 КУпАП, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно з положеннями ст.303 КупАП постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, штраф стягується в двократному розмірі.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови
Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова.
Суддя О. В. Бородіна