09.09.2024
Справа № 642/3002/24
Провадження 1-кп/642/483/24
09 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження № 12024220000000091 від 26.01.2024 року стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мурафа Краснокутського району Харківської області, українця, громадянина України, раніше не судимого, пенсіонера, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-
23.01.2024 ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_5 з метою консультації щодо виготовлення та отримання водійського посвідчення категорії «В», «В1», а також щодо переліку необхідних для цього документів.
ОСОБА_5 , діючи із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, протиправним шляхом, повідомив останню, що завдяки його особистим зв'язкам з посадовими особами територіального сервісного центру ІНФОРМАЦІЯ_2 , він може вирішити питання щодо отримання водійського посвідчення категорії «В», «В1», за що ОСОБА_6 повинна надати йому неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США.
Відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ від 08.05.1993 №340 (в редакції від 20.05.2009 №511) зазначено, що посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та скала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС, тобто відповідно до примітки до ст.369-2 КК України, працівники територіального сервісного центру МВС під час прийняття теоретичних та практичних іспитів є особами уповноваженими на виконання функцій держави.
06.02.2024 приблизно о 13:20 ОСОБА_5 , продовжуючи свою злочинну діяльність, під час розмови з ОСОБА_6 про отримання останньою водійського посвідчення, реалізовуючи свій злочинний умисел підтвердив ОСОБА_6 що через свої знайомства з посадовими особами територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області може вплинути на вирішення питання щодо виготовлення посвідчення водія без проходження навчального процесу в автошколі, позитивне вирішення внутрішніх іспитів в автошколі з «Правил дорожнього руху та водіння транспортних засобів» без участі останньої, вирішення питання щодо здачі теоретичних та практичних іспитів в територіальному сервісному центрі Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області за що ОСОБА_6 необхідно виконати його вимоги та надати грошові кошти в загальній сумі 21800 грн., зокрема грошові кошти в розмірі 6800 грн. за вступ до автошколи, не проходження навчального процесу та здачу внутрішнього іспиту; грошові кошти в сумі 7000 грн. за позитивне вирішення іспитів у територіальному сервісному центрі Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області зі знань «Правил дорожнього руху»; грошові кошти в сумі 8000 грн. за позитивне вирішення іспитів у територіальному сервісному центрі Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області з теоретичного керування транспортного засобу.
07.02.2024 близько 13:30 під час зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яка відбулась біля супермаркету «Класс» за адресою: АДРЕСА_3 , остання передала копії особистих документів необхідних для оформлення та подальшого отримання водійського посвідчення, а ОСОБА_5 підтвердив свої вимоги щодо передачі йому грошових коштів за здійснення впливу на працівників територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Харківській області тобто на осіб уповноважених на виконання функції держави щодо виготовлення та отримання посвідчення водія.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся та пояснив що, дійсно завдяки його особистим зв'язкам може вирішити питання щодо отримання водійського посвідчення, за що ОСОБА_6 повинна надати йому кошти в розмірі 500 доларів США. В подальшому під час розмови з нею зазначив, що може вплинути на вирішення питання щодо виготовлення посвідчення водія без проходження навчального процесу, за що вона повинна надати йому грошові кошти в загальній сумі 21 800 грн., зокрема в розмірі 6800 грн. за вступ до автошколи, 7000 грн. за позитивне вирішення іспитів у ТСЦ РСЦГСЦ МВС у Харківській області, 8000 грн. за позитивне вирішення іспитів у ТСЦ РСЦГСЦ МВС з теоретичного керування. ОСОБА_6 передала копії особистих документів необхідних для оформлення та подальшого отримання водійського посвідчення, а він підтвердив свої вимоги щодо передачі йому грошей за здійснення впливу на уповноважених працівників.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.
Враховуючи, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи та судом встановлено, що він вірно розуміє ці обставини, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, вислухавши думку учасників судового процесу та роз'яснивши їм правові наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в обіцянці здійснити вплив за надання неправомірної вигоди на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 66 КК України визнає її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
З дослідження матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_5 , вбачається, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, пенсіонер, має зареєстроване місце проживання.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставини, що її обтяжує, негативне ставлення ОСОБА_5 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, думку прокурора, який вважав за доцільне призначення покарання у виді штрафу.
Суд призначає ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України, що буде достатньою мірою його виправлення та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому обирався у виді особистого зобов'язання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 в дохід держави судові витрати по кримінальному провадженню, а саме: 11 359 грн. 20 коп. витрат на проведення судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/121-24/8846-В3 від 17.04.2024 року.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України, за яким призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривен.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід обраний щодо засудженого залишити без змін - у виді особистого зобов'язання, після чого скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення судової експертизи відео-, звукозапису № СЕ-19/121-24/8846-В3 від 17.04.2024 року в сумі 11 359 грн. 20 коп. на користь держави.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1