справа № 619/6824/24
провадження № 1-кс/619/964/24
іменем України
08 вересня 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000050 від 22 травня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, неодруженого, з вищою освітою, самозайнятої особи, адвоката, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3433 від 09.06.2010, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 6 від 09.06.2010, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погодженепрокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в період дії воєнного стану, поширеного на території України, де підрозділи збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», у зв'язку з цим, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ОСОБА_5 у невстановлені в ході проведення досудового розслідування місце та час, діючи за попередньою змовою групою осіб, з невстановленими на теперішній час особами, розробив злочинну схему організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, що полягає у керівництві такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3433 від 09.06.2010, яке видане Донецькою КДКА.
Так, 20.06.2024 о 13:21 ОСОБА_8 зателефонував адвокату ОСОБА_5 , з метою отримання адвокатської консультації, з приводу законної можливості перетину державного кордону України.
В той час, у ОСОБА_5 виник корисливий мотив, направлений на незаконне особисте збагачення за рахунок ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_5 під час телефонної розмови з ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, реалізуючи свій злочинний намір, розповів останньому, що має можливість посприяти йому, шляхом надання порад та вказівок щодо незаконного переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, з подальшим керівництвом такими діями, під час яких ОСОБА_8 необхідно буде здійснити виїзд до м. Вінниця, з одночасним взяттям із собою грошових коштів, задля оренди квартири на 2 - 3 дні, де його зустрінуть невстановлені в ході досудового розслідування особи, та організують подальший рух ОСОБА_8 до кордону України, з подальшим його незаконним переправленням через державний кордон України, за що ОСОБА_5 - ОСОБА_8 в подальшому зобов'язаний буде надати грошові кошти у сумі 7400 доларів США за адресою: АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_5 надасть відповідні документи для безперешкодного проходження державного кордону України.
06 вересня 2024 року ОСОБА_5 о 13:11 в ході телефонної розмови з ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний корисливий намір, діючи за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами, направлений на незаконне збагачення, повідомив останньому про необхідність передачі ОСОБА_5 заздалегідь оговорену між ними суму коштів, а саме: 7 400 доларів США, за сприянні ОСОБА_5 у незаконному перетині державного кордону України ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_8 , впевнившись в обізнаності ОСОБА_5 у порядку організації незаконного перетину державного кордону України та його обіцянками, шляхом своїх порад та вказівок у цьому посприяти, 06.09.2024 орієнтовно о 15:58, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_5 вищевказані грошові кошти у сумі 7 400 доларів США, після чого незаконна діяльність ОСОБА_5 була викрита працівниками правоохоронних органів.
В подальшому, 06 вересня 2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку квартири АДРЕСА_2 , слідчим виявлено та вилучено вищевказані грошові кошти у сумі 7 400 доларів США, які ОСОБА_8 передані ОСОБА_5 за сприяння останнім у перетині державного кордону України.
Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування на теперішній час особами, вчинив всі умисні дії, які вважав за доцільне, з метою особистого збагачення, щодо сприяння своїми порадами та вказівками в незаконному переправленні ОСОБА_8 через державний кордон України, його організації та керівництво такими діями.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
В клопотанні зазначається, що вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які додані до матеріалів клопотання.
06 вересня 2024 року о 18:46 затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.09.2024 о 10:23 у кримінальному провадженні за № 42024222080000050 від 22.05.2024, із дотриманням норм ст.ст. 40, 135, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;- вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що ризики жодним чином не доведені, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 будується на припущеннях, не ґрунтується на доказах. Підозрюваний ОСОБА_5 стверджував, що це є провокація злочину з боку правоохоронних органів, відбулось втручання в його адвокатську діяльність.
Існування ризиків відносно ОСОБА_5 для застосування запобіжного заходу тримання під вартою, на думку захисника, є припущенням, які не підтверджуються жодними доказами. Просили суд в задоволенні даного клопотання відмовити.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000050 від 22 травня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
06 вересня 2024 року о 18:46 слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 було затримано, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07 вересня 2024 о 10:23 у кримінальному провадженні за № 42024222080000050 від 22.05.2024, із дотриманням норм ст.ст. 40, 135, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, складено і підписано керівником Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 07 вересня 2024 року, вручено ОСОБА_5 07 вересня 2024 року о 10 год 23 хв. Копію вказаного документа також отримала і захисник підозрюваного - ОСОБА_4 07.09. 2024 о 10 год 23 хв.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
- повідомленням начальника УМП ГУНП в Харківській області за вих. № 621/119-16/01-2024 від 21.05.2024;
- письмовою згодою ОСОБА_8 про залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.05.2024;
- протоколом попередження ОСОБА_8 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 23.05.2024;
- постановою про залучення особи ОСОБА_8 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 23.05.2024
- протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контроль особи від 21.06.2024;
-протоколом обшуку від 06.09.2024, приміщення квартири ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено майно, в тому числі: - 7 500 доларів США; - бланки повісток, загальною кількістю 25 штук; - частина полімерної пляшки з нашаруванням коричневого кольору та фольга зі слідами кіптяви;
- протоколом затримання ОСОБА_5 , в порядку ст. 208 КПК України, від 06.09.2024.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 9 років, що може свідчити про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, експертів, спеціалістів слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
На думку слідчого судді, прокурором не доведена наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки суду не надано жодних доказів в обґрунтування припущення можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а посилання на «можливості для ОСОБА_5 , незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні», охоплюється п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
Слідчий суддя також не погоджується з наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та вважає, що відсутній ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час є діючим адвокатом, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3433 від 09.06.2010, дана особа розуміє наслідки у разі вчинення іншого кримінального правопорушення.
Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, роботи, вік та стан здоров'я підозрюваного, враховує його стійкі соціальні зв'язки, однак дані обставини, з урахуванням вищевикладеного, не можуть слугувати достатньою підставою для обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, у зв'язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків з урахуванням обставин інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою строком на 60 діб
Альтернативний запобіжний захід.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, відповідно до положень п.3 ч.5 ст.182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211 960 гривень, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, який на даний час має статус самозайнятої особи, працює, являється адвокатом, на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3433 від 09.06.2010, на даний час здійснює адвокатську діяльність, у підозрюваного наявне нерухоме майно, а тому суд вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.
Визначення розміру застави у даному випадку, з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину, забезпечує дотримання судом прав особи, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: - прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; - не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам. Крім того, фактичні обставини інкримінованого йому умисного злочину, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222080000050 від 22 травня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на шістдесят днів, а саме: до 04 листопада 2024 року включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 06 вересня 2024 року з 18 год 46 хв до 04 листопада 2024 року включно.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 18 год 46 хв 04 листопада 2024 року (включно).
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 (двісті одинадцять дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок : ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 04 листопада 2024 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного про його тримання під вартою.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , захиснику ОСОБА_4 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошений учасникам судового провадження в залі судового засідання № 3 Дергачівського районного суду Харківської області 09 вересня 2024 року о 16 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1