Справа № 393/457/24
пров. 2/393/235/24
09 вересня 2024 року селище Новгородка
Суддя Новгородківського районного суду Кіровоградської області Рачкелюк Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Новгородківського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про зняття арешту з майна, В С Т А Н О В И В:
У провадження судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області Рачкелюка Ю.В. надійшли матеріали даної цивільної справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить зобов'язати начальника Новгородківського ВДВС у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дворовенка Миколу Павловича зняти арешти та всі заходи примусового стягнення, що були вчинені в рамках виконавчих проваджень № 53369199 та № 53369430 винесених на підставі виконавчих документів № 393/915/14-ц від 23.01.2015, виданих Новгородківським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості в розмірі 68134,66 грн та 681,35 грн судового збору. Арешт на майно позивача накладено постановою державного виконавця від 06.12.2018р. Позивач зазначає, що у 2019 році ним було здійснено погашення заборгованості, на рахунки ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», якій ПАТ «Дельта Банк» відступило право вимоги за кредитним договором № 001-10030-100413 від 10.04.2013 року. Він неодноразово звертався до ВДВС з вимогою зняти арешт з його майна, через виконання ним кредитних зобов'язань, проте його вимоги виконані не були, оскільки відомості про рішення суду про заміну вибулої сторони виконавчого провадження правонаступником - відсутні. Лист ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про відсутність заборгованості не може бути врахований державним виконавцем як фактичне виконання рішення суду. З огляду на викладене та те, що 06.02.2019 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, та в цих постановах зазначив, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 06.02.2022 року. З моменту повернення виконавчих документів стягувачу, та по час звернення до суду з позовом, ці документи повторно не пред'являлися до Новгородківського ВДВС, а отже строк пред'явлення вже минув. Тому можна зробити висновок, що у стягувача відсутні будь-які претензії чи вимоги до позивача як боржника за рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08.12.2014 року у справі № 393/915/14-ц. З посиланням на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності, подав до суду даний позов.
Ознайомившись із матеріалами справи, вважаю, що позивачу потрібно відмовити у відкритті провадження за даним позовом, з наступних підстав.
Так, спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до ст.19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Разом із тим, відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019р. в справі № 904/51/19 (провадження №12-122гс19) зазначено, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України ''Про виконавче провадження'' особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Проте, у цій справі з такою вимогою звернувся сам боржник, якому належить майно. При цьому, з матеріалів справи не вбачається існування спору щодо права власності на це майно у іншої особи, крім позивача. Тобто, посилання останнього у позовній заяві на норми цивільного законодавства щодо захисту права власності не заслуговують на увагу, оскільки ним не визначено особи, яка порушує це право, що свідчить про відсутність спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати касаційного цивільного суду від 24.05.2021р. у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) зроблено висновок, що: ''боржник, як сторона виконавчого провадження, у разі незгоди з арештом, який накладений державним або приватним виконавцем під час примусового виконання судового рішення, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Якщо суд помилково прийняв позов до розгляду, під час судового розгляду він має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України''.
З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, а тому він не може пред'являти позов про скасування арешту на майно, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме - оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 09.08.2023р. по справі №755/586/23 (провадження № 61-7232св23).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що питання скасування арешту, накладеного на майно позивача, має вирішуватись в інший спосіб судового захисту, а саме - шляхом подання скарги на дії/бездіяльність державного виконавця у межах виконавчого провадження, то у відкритті провадження в справі необхідно відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, так як дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст.ст. 260, 261, 353, 354 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Новгородківського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про зняття арешту з майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК