09.09.2024
Єдиний унікальний номер 389/3089/24
провадження №1-кп/389/164/24
09 вересня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000108 від 07.07.2024 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, на дату вчинення кримінального правопорушення - військовослужбовець Збройних Сил України на посаді гранатометника 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні матрос, одруженого, утриманці відсутні, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , не зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України вважається таким, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
До Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області, 30.08.2024, в порядку ст.ст. 291, 293, 302 КПК України, від прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, надійшов обвинувальний акт із додатками, клопотання про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000108 від 07.07.2024 щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.12, ч.2 ст.125 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, належить до кримінальних проступків.
Згідно з ч.ч.2,3 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені підчас дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа. Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).
До обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену 29.08.2024 у присутності захисника ОСОБА_4 , у якій ОСОБА_3 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Суд також переконався, що 29.08.2024 потерпілий ОСОБА_6 надав прокурору письмову заяву, відповідно до якої надав згоду на розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000108 від 07.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, в порядку спрощеного провадження.
За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, враховуючи заяву потерпілого ОСОБА_6 , який не заперечує проти такого розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу в порядку ч.2 ст.382 КПК України.
Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000108 від 07.07.2024 щодо ОСОБА_3 , за ч.2 ст.125 КК України, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та правильно кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Так ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи службу га посаді гранатометника 3 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти у військовому званні матрос ВЧ НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_3 , в порушення вимог ст.ст.3,65,68 Конституції України, ст.ст.11.13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 06.07.2024 приблизно о 09:00 годині, знаходився біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та ОСОБА_6 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, під час якої у ОСОБА_3 раптово виник умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи даний умисел, з мотивів особистої неприязні до потерпілого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, нехтуючи встановленими у суспільстві нормами моралі та поведінки, ОСОБА_3 наніс два удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_6 , після чого перекинув останнього через себе, внаслідок чого ОСОБА_6 впав на дорогу, насипне покриття, та втратив свідомість. Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні дії, наніс ОСОБА_6 один удар правою ногою по голові справа. У результаті протиправних дій ОСОБА_3 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; струсу головного мозку; підшкірної гематоми правої лобно-скроневої області; пара орбітальної гематоми справа; рани правої брови; множинних саден на кінцівках, обличчі, тулубі, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального проступку, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої ст.12 КК України та санкції ч.2 ст.125 КК України, та приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене саме кримінальне правопорушення, яке є кримінальним проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 одружений, утриманців не має, має середню освіту, не працює. За даними наявної документації має задовільний стан здоров'я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність. За повідомленням командира ВЧ НОМЕР_1 щодо ОСОБА_3 - військовослужбовця Збройних Сил України - гранатометника НОМЕР_2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти у військовому званні матрос ВЧ НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення військової частини порушено кримінальне провадження №520 2305030000253 від 19.07.2023 ТУ ДБР розташованим у АДРЕСА_1 .
Має постійне місце проживання та реєстрацію, за місцем проживання та за місцем проходження військової служби характеризується посередньо, вражається таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України
Обставинами, що, в силу ч.1 ст.66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставин, які, відповідно до ч.1 ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_3 , суд виходить з положень чст.61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 КК України, а саме: враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, особу ОСОБА_3 , який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, вважається таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України, посередньо характеризується за місцем проживання та проходження військової служби, наявність обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також відсутність претензій майнового та морального характеру з боку потерпілого.
Виходячи з приписів статті 50 КК України, згідно з якими метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах встановлених санкцією ч.2 ст.125 КК України.
Саме призначення покарання у вигляді штрафу, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 53, 65 67 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 371, 373 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532 535 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1