Ухвала від 10.09.2024 по справі 344/16375/24

Справа № 344/16375/24

Провадження № 1-кс/344/6594/24

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024140150000122 від 10.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого посилається на те, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140150000122 від 10.06.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, будучи обізнаним щодо їх зовнішнього вигляду, характеристик та призначення,за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, незаконно, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу придбав одну ручну осколкову гранату оборонної дії типу Ф-1 із уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ, яка відноситься до категорії бойових припасів, після чого у невстановлений досудовим розслідуванням час переніс її до будинку за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вказаний бойовий припас без передбаченого законом дозволу до 20 год. 40 хв. 09.06.2024,чим вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Він же, перебуваючи 09.06.2024 року близько 20 год. 40 хв. в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні будинку за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання (непрямий умисел), дістав з-під подушки та взяв до своїх рук одну незаконно придбану ним раніше ручну осколкову гранату оборонної дії типу Ф-1, споряджену уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗГРМ, яку він зберігав в приміщенні даного будинку, після чого застосував вказаний бойовий припас шляхом його активації та метання у напрямку сусідньої кімнати, внаслідок чого відбувся вибух, від якого ОСОБА_6 , яка перебувала в приміщенні вищезгаданого будинку, отрималатяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а саме відкрите осколкове сліпе проникаюче черепно-мозкове поранення,чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

11 червня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області винесено ухвалу №1-кс/344/4657/24 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 07 серпня 2024 року.

05 серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області винесено ухвалу №1-кс/344/5820/24 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10 вересня 2024 року.

З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду,

що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюванийрозуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

-незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюванийможе вплинути на свідків, які разом з ним розпивали алкогольні напої в день події шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений вчинивпридбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, умисне тяжке тілесне ушкодження, а також наявна інформація, про те ОСОБА_7 не повернувся до розташування військової частини по закінченню відпустки, що вказує на схильність останнього до вчинення кримінальних правопорушень.

У разі задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням - у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваний буде позбавлений можливості переховуватись від органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Окрім цього, буде забезпечено виконання процесуальних обов'язків підозрюваним

За таких обставин орган досудового розслідування, прокурор отримає можливість закінчити досудове розслідування відносно підозрюваного у найкоротший строк, прийнявши відповідне процесуальне рішення, забезпечити виконання завдання кримінального провадження - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просили обрати щодо підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

10 червня 2024 року ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.121 КК України.

11 червня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області винесено ухвалу №1-кс/344/4657/24 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 07 серпня 2024 року.

05 серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області винесено ухвалу №1-кс/344/5820/24 про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 10 вересня 2024 року.

На даний час досудове розслідування не завершено, оскільки необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії, зазначені у клопотанні.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.09.2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62024140150000122 від 10.06.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 263 КК України продовжено до п'яти місяців, а саме до 10 листопада 2024 року.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри продовжують мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування відповідною сукупністю матеріалів кримінального провадження, перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, а також враховуючи позицію самого підозрюваного в судовому засіданні, наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому злочинів.

В той же час 10.09.2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У зв'язку з цим у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку тримання підозрюваного під вартою, з приводу чого і подано клопотання.

В той же час, як того вимагає ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У поданому клопотання слідчий покликається на те, що завершити досудове розслідування та прийняти законне процесуальне рішення у кримінальному провадженні до закінчення двомісячного строку неможливо, оскільки необхідно провести наступні слідчі та процесуальні дії, зазначені у клопотанні.

Разом з тим, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися, та які дають певні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В поданому клопотанні та в судовому засіданні органом досудового розслідування обґрунтовано неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу на даному етапі досудового розслідування, враховуючи конкретні його обставини.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує всі вище перелічені обставини, а також відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров'я, відсутність соціальних зв'язків.

Відповідно до вимог процесуального закону не визначення запобіжного заходу у вигляді застави є правом, а не обов'язком слідчого судді, а тому таке повинно вирішуватися у кожному конкретному випадку індивідуально.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що на даний час відсутні підстави для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 10.09.2024 р., вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 06.11.2024 року включно без визначення розміру застави.

На думку слідчого судді, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не буде здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Застосування щодо підозрюваного більш мякого запобіжного заходу, як про ц клопотала сторона захисту, на даному етапі, на думку слідчого судді, не сприятиме виконанню завдань кримінального провадження та не зможе запобігти встанволеним слідчим суддею ризикам у даному кримінальному провадженні.

Щодо доводів сторони захисту про неможливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у звязку з необхідністю проходження підозрюваним реабілітації після отриманих травм, слідчий суддя зауважує, що стороною захисту не надано будь-яких доказів (медичних документів тощо) на підтверження необхідності проходження підозрюваним реабілітації та її конкретного виду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 06 листопада 2024 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської

спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_8

Попередній документ
121492842
Наступний документ
121492844
Інформація про рішення:
№ рішення: 121492843
№ справи: 344/16375/24
Дата рішення: 10.09.2024
Дата публікації: 11.09.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.09.2024)
Дата надходження: 06.09.2024
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДОМБРОВСЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ДОМБРОВСЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА