Справа № 194/1222/24
Номер провадження 3/194/444/24
09 вересня 2024 року Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, за участю захисника Євдокимової Ю.В. відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, ФОП « ОСОБА_2 », проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 18.06.2024 року 15-30 год. в м. Тернівка вул. Миру буд. 17, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився під відео фіксацію на службову бодікамеру, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив 18.06.2024 року о 15-30 год. сталась ДТП біля магазину Форвард в м. Тернівка, коли він керував транспортним засобом Renault д.н.з. НОМЕР_1 та здійснював розворот, внаслідок чого зачепив бампер іншого транспортного засобу. Він в'їхав у автомобіль, який стояв, однак не бачив моменту ДТП. ДТП було скоєно ним ненавмисно, та він був тверезий. Після цього, він поїхав на стоянку по вул. Перемоги в м. Тернівка, де став вживати пиво з ОСОБА_3 . Наголошує, що спиртні напої він вживав вже після того як залишив автомобіль на стоянці. Коли приїхали працівники поліції, то повідомили йому що він скоїв ДТП та пропонували йому пройти тест на алкогольне сп'яніння, однак він відмовився, оскільки вже випив. Працівники поліції не питали його коли він пив, та склали протокол вже після того як він випив.
Захисник Євдокимова Ю.В. подала до суду письмові заперечення, в яких просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зауважує, що ОСОБА_1 можливо зачепив інший транспортний засіб при розвороті, однак не відчув удару тому продовжив рух. Однак, алкогольні напоїв він вже почав вживати після того, як зупинив транспортний засіб, та залишив його на стоянці. Вказані обставини також підтверджуються показами свідка ОСОБА_3 . Крім того, працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а було запропоновано лише пройти медичний огляд в лікарні. Вважає, що існують сумніви в автентичності долученого відеозапису, оскільки він не є безперервним. Також, працівниками поліції ОСОБА_1 не був зупинений в період часу, який вказаний в протоколі, оскільки автомобіль не рухався та був припаркований, а водій перебував за його межами.
Захисник Євдокимова Ю.В. в судовому засіданні підтримала свої письмові заперечення щодо обставин, викладених у них.
Суд, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП, перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п. 2 розділу 1 Інструкції №1452/735 від 09 листопада 2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану.
На підставі пункту 4 розділу Х наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі" огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 - хрещений батько його дитини. Так, в той день (місяць тому) після обіду, вони були на роботі та розвозили товар на автомобілі Renault Master білого кольору. О 18-00 год. біля магазину «Форвард» вони розвернулись та поїхали на стоянку, де стали розпивати пиво. Він не звертав увагу на те, як ОСОБА_4 розвертався на автомобілі біля магазину «Форвард» та чи зіткнувся він з іншим автомобілем. Коли вони поставили транспортний засіб на стоянку, автомобіль був закритий. Сам процес спілкування ОСОБА_4 з працівниками поліції він не бачив. Була присутня жінка, яка їх бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що коли вона йшла біля 16-00 год. з відділення (дату не пам'ятає), виходив ОСОБА_4 , та працівників поліції не було. Також вийшов кум, у якого було пиво. У ОСОБА_4 пива не було.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що десь о 15-50 год. сталась ДТП (не пам'ятає число). Так, коли він виходив з квартири то почув звук удару та потім побачив, що на його автомобілі є механічні пошкодження: задній бампер. Свідок події передала йому номер автомобіля, який вчинив ДТП і він подзвонив до поліції. Через 20 хвилин (о 16-20 год.) працівники поліції привезли водія, останній не міг розмовляти з ним, оскільки був дуже п'яний. Від водія було чутно запах алкоголю. Зазначає, що водій повинен був почути удар в транспортний засіб коли сталося ДТП.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що після обіду вона знаходилась біля другого під'їзду буд. АДРЕСА_2 та почула як рухався автомобіль на великій швидкості. Так, водій білого автомобілю (мікровену) зупинився, здав трохи назад, та в'їхав в інший автомобіль, після чого уїхав з місця ДТП. Чи бачив водій, що він в'їхав в інший транспортний засіб чи ні - вона не знає. Зазначає, що вона бачила водія одного та окрім нього в автомобілі нікого не було. Після цього через 15-30 хв. привезли водія, який був в стані алкогольного сп'яніння.
З оглянутого у судовому засіданні відеозапису, вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що останній відмовився. Працівниками поліції роз'яснено наслідки такої відмови та відповідне складання протоколу. Також ОСОБА_1 на запитання працівників поліції щодо обставин скоєння ДТП повідомив, що задивився, та не знає чого поїхав з місця події.
Згідно постанови серії ЕНА №2422292 від 18.06.2024 року, ОСОБА_1 18.06.2024 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до акту огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , під відеофіксацію відмовився від огляду на стан сп'яніння, від підпису відмовився.
Згідно направлення ОСОБА_1 , останнього 18.06.2024 року було направлено на проходження огляду на стан сп'яніння в КНП ПЛІЛ ПМР, від підпису відмовився.
Доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, а було запропоновано лише пройти медичний огляд в лікарні, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами. Так, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер 6810», а також направленням на огляд в медичному закладі.
Доводи сторони захисту про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним, до уваги судом не приймаються, оскільки вказаний відеозапис є чітким, змістовним та таким, що повністю відтворює хронологію подій, що відбувалися за участю правопорушника.
Вказаний відеозапис отриманий у законний спосіб, відповідно до Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото, кінозйомки, відеозапису, засобів фото, і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року та був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, відеозапис є належним, допустимим та достовірним, оскільки він здобутий з додержанням процесуальної процедури, та не суперечить фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, а їх сукупність є достатньою для того, щоб зробити висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження від запропонованого огляду на стан сп'яніння.
В той же час, суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_3 , оскільки є заінтересованою особою для ОСОБА_1 , так як в судовому засіданні ним було повідомлено про те, що він є хрещеним батьком для його дитини. Відтак, з огляду на вказані обставини ОСОБА_3 може бути зацікавлений в розгляді справи відносно ОСОБА_1 , а тому надання показів на користь останнього може сприяти уникненню ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне. Окрім того, останні протирічать показанням свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що в автомобілі був тільки один водій.
Втім, враховуючи в сукупності покази свідка ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_6 , суд не вбачає обставин того, що ОСОБА_1 вживав пиво після вчинення ДТП, оскільки стан сп'яніння ОСОБА_1 (з огляду на покази вказаних свідків, які не є заінтересованими особами), не міг настати за такий короткий проміжок часу, який сплив між моментом вчинення ДТП та моментом коли свідки побачили водія ОСОБА_1 , якого було доставлено працівниками поліції.
Поміж іншого, суд враховує визнання факту вчинення ДТП ОСОБА_1 , однак останнім не оспорювались обставини вчинення ДТП, відтак суд не бере до уваги посилання, що ОСОБА_1 не був зупинений в період часу, який вказаний в протоколі.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів факту здійснення керування ним в стані алкогольного сп'яніння, і цей факт нічим не підтверджується, а навпаки, останній вживав алкогольні напої вже після ДТП, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, і суд оцінює їх критично, як безпідставні, оскільки вони суперечать об'єктивним даним, встановленим під час розгляду даної справи, а також спростовуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Невизнання вини ОСОБА_1 та його твердження з приводу цього, суд розцінює, як лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, передбаченої за вчинене ним адміністративне правопорушення, оскільки це спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема відеозаписом подій, та показами допитаних в судовому засіданні свідків, які не суперечать один одному та обставинам, які були встановлені.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
Отже в судовому засіданні встановлена винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, що узгоджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які в своїй сукупності не спростовують вказаних обставин.
Отже, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що винність ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №257920 від 18.06.2024 року; рапортом працівника поліції; копією постанови серії ЕНА №2422292 від 18.06.2024 року; письмовою заявою ОСОБА_6 , його письмовими поясненнями від 18.06.2024 року та усними поясненнями, наданими в судовому засіданні; письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 18.06.2024 року та усними поясненнями, наданими в судовому засіданні; схемою з місця ДТП; фото таблицею; відео фіксацією технічних засобів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП, судом не встановлені.
З урахуванням характеру правопорушення, яке є грубим порушенням вимог ПДР України, особи притягаємого, нехтування обов'язками водія та зневажливе ставлення до правил користування спеціальним правом, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Крім того, згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 221, 268, 276, 283-284 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. (р/р UA758999980313020149000004001, в Казначействі України (ЕАП), отримувач ГУК у Дніпропетровській області, код з ЄДРПОУ 37988155, код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34 000 грн.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Корягін