Справа 682/2157/24
Провадження № 3/682/868/2024
10 вересня 2024 року м. Славута
Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Матвєєва Н.В., з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, до адміністративної відповідальності не притягувався,
- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 24.08.2024 року о 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє психологічне насильство в сім'ї відносно сестри ОСОБА_2 , а саме ображав її словами нецензурної лексики, погрожував фізичною розправою, ці дії вчинює неодноразово.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому правопорушенні заперечував, пояснивши суду, що його сестра проживає у місті Славута, приїздить до батьківської хати, сварка виникла через віз, який стояв у дворі батька та який він брав у тимчасове користування, поставивши на нього своє колесо. Але коли прийшов його знімати, сестра заборонила йому це робити і спровокувала сварку, в ході якої вони одне одного ображали словами нецензурної лексики. Жодних погроз на її адресу він не висловлював. Після смерті матері у нього із сестрою постійно виникають конфлікти, бо вона вважає, що все, що знаходиться у батьківській хаті належить їй, а він немає ніякого права на це майно.
Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що була свідком сварки між чоловіком та його сестрою, зазначила, що конфлікт між ним почався через майно, по відношенню до своєї сестри ОСОБА_1 ніколи домашнього насильства не вчиняв, сварки провокує його сестра, яка має власний характер і бажає, щоб всі робили так, як вона скаже.
Дослідивши докази у справі приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 256 КУпАП встановлює перелік відомостей, які повинні бути вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Згідно вказаного Закону, сім'я, члени сім'ї особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої або не прямої лінії споріднення за умови спільного проживання.
Ч. 2 ст. 3 СК України визначено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Членами сім'ї є особи, які проживають разом і (або) об'єднанні законними правами чи обов'язками щодо утримання.
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні доказів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є братом та сестрою, тобто родичами, при цьому вони не проживають разом за однією адресою та не пов'язані спільним побутом, сварки виникають через спадкове майно, тобто не пов'язані із домашнім насильством психологічного характеру, а є наслідком неприязних стосунків між ними, які склалися після смерті матері.
Під час розгляду протоколу встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт, ОСОБА_1 не мав на меті завдати шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Пояснення ОСОБА_2 не є доказом вчинення відносно неї домашнього насильства ОСОБА_1 , оскільки інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, окрім пояснень ОСОБА_2 до протоколу не долучено, заявниця є заінтересованою особою, тому її пояснення не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства відносно неї.
Так, конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт - ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну із інтересами іншої сторони. Разом з тим, не у компетенції суду урегульовувати конфліктні ситуації між родичами у порядку норм КУпАП.
З цих підстав не вбачаю в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства психологічного характеру та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому провадження відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч.1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 173-2 ч.1, 247, 268, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд Хмельницької області.
Суддя Н.В.Матвєєва