Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1501/24
10.09.2024 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області від 22.08.2024 серії ЕНА №2890583, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. за ч.4 ст.126 КУпАП.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підставі звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як передбачено ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 3,5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. Крім цього, в зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що судовий збір за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Отже, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. (3028 * 0,2).
Судовий збір слід сплатити за такими реквізити: отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Красилiв. мтг/22030101; код отримувача (за ЄДРПОУ): 37971775; банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО):899998; рахунок отримувача: UA348999980313161206000022717; код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім цього, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, у позовній заяві не зазначено:
- ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- відомі номери засобів зв'язку (відповідача), адреси електронної пошти (як позивача, так і відповідача), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (як позивача, так і відповідача).
При цьому, належним відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган Національної поліції - суб'єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, органи Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, відповідно до статті 222 цього Кодексу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 4 ст. 126 цього ж Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
При цьому, приписами ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію», територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного органу діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме від імені органів Національної поліції, зокрема, її територіальних органів.
Отже, ВнП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області не є юридичною особою та є лише територіальним підрозділом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29017; код ЄДРПОУ 40108824).
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків вказаних в ухвалі.
Недоліки слід усунути шляхом подання до суду:
1. квитанції про сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. за платіжними реквізитами Красилівського районного суду Хмельницької області;
2. позовної заяви (у двох примірниках), із зазначенням:
- належного відповідача, його ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- відомих номерів засобів зв'язку (відповідача), адрес електронної пошти (як позивача, так і відповідача), відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету (як позивача, так і відповідача).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.161,169,171 КАС України, -
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Васільєв