30.08.2024 Справа №607/17914/24 Провадження №3/607/7699/2024
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Тернопільського районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, працюючого вихователем Дитячого будинку сімейного типу, жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Громадянин ОСОБА_1 , ухилявся від виконання батьківських обов'язків, щодо виховання неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який неодноразово залишав місце проживання, чим порушив вимоги Закону України «Про охорону дитинства».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився і про причину неявки в суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який не з'явився до зали судових засідань з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю доведена матеріалами справи, а саме: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №278701 від 13.08.2024 року; електронному рапорті працівника поліції від 21.07.2024 р., письмових поясненнях ОСОБА_1 від 21.07.2024 р., письмових поясненнях ОСОБА_3 від 21.07.2024 р., письмовій заяві ОСОБА_3 від 21.07.2024 р., Розпорядженні голови Тернопільської районної державної адміністрації №201-од від 01 липня 2020 р. «Про створення дитячого будинку сімейного типу і передачу дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання та спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 » та іншими матеріалами.
За даних обставин в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді попередження.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Однак, враховуючи те, що ОСОБА_1 , як батько-вихователь є законним представником вихованців і захисником їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень, що підтверджується розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації №201-од від 01 липня 2020 р., суд вважає за необхідне звільнити останнього від сплати судового збору на підставі п.14 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 33, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 221, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан