Справа № 451/1255/24
Провадження № 2-а/451/17/24
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2024 року місто Радехів
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Куцик-Трускавецька О.Б., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції міста Львова та до управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання незаконним(неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень,
встановила:
06.09.2024 представником позивача ОСОБА_1 - О. Правосудьком на розгляд суду подано адміністративний позов до відділу Державної автомобільної інспекції міста Львова та до управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання незаконним(неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень.
Вказаний адміністративний позов підписаний позивачем та його представником.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024 автоматизованою системою документообігу суду для цього судового провадження визначено суддю Куцик-Трускавецьку О.Б.
Суддя, вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходить висновку, що позивач подав до суду позовну заяву, яка не відповідає вимогам статті 160 КАС України.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються органами Національної поліції (зокрема справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Суд звертає увагу на те, що визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову є обов'язком суду.
З огляду на викладене, суд доходить переконання, що позивач належним чином не виконав вимоги пункту 2 частини 5 статті 160 КАСУ та не зазначив у позовній заяві належного відповідача (відповідний орган (підрозділ) Національної поліції).
Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 543/775/17, де дала роз'яснення, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Такі висновки Великої Палати Верховного Суду суд першої інстанції зобов'язаний враховувати відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
На даний час 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 грн. А тому, позивачу слід сплатити за подання позовної заяви 605,60 грн, надавши оригінал документа про сплату судового збору, окрім випадку, якщо існують підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Суддя зазначає, що норма частини 3 статті 161 КАС України є невід'ємною складовою вимог до оформлення позовної заяви, відтак позивачем допущено порушення вимог частини 3 статті 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У позовній заяві позивач вказує, що про існування оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 06 вересня 2024 року, однак не зазначає якими доказами це підтверджується і не додає цих доказів до позовної заяви, що позбавляє суд можливості дійти висновку про дотримання позивачем визначеного КАС України процесуального строку для подання позовної заяви в порядку статті 286 КАС України, та, у свою чергу, є порушенням пункту 5 частини 5 статті 160 та частини 4 статті 161 КАС України.
Також суд зазначає, що до позовної заяви позивачем не додано додатків, які ним зазначені, про що уповноваженими особами Радехівського районного суду Львівської області складено відповідний акт.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
До позовної заяви представником позивача долучено лише договір № 103 про надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведені обставини та зважаючи на те, що зазначені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому суд доходить переконання, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 248, 256 КАС України, Радехівський районний суд Львівської області, -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції міста Львова та до управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання незаконним(неправомірним) рішення суб'єкта владних повноважень - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків поданої позовної заяви .
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, така підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
СуддяО. Куцик-Трускавецька