Дата документу 05.09.2024
Справа № 334/3347/24
Провадження № 3/334/1614/24
05 вересня 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Коломаренко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі: захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Писаренко С.Ю. (діє на підставі Ордеру АР №1177925 від 31.05.2024)
17.04.2024 в 00 годин 02 хвилини по вул. Хакаська біля буд. 1 в м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen С4 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.59а ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу Drager Alcotest 6820 - результат огляду 0,43 проміле, тест 2334. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу припаркованим.
Вказане правопорушення зафіксоване в протоколі ААД №904400 від 17.04.2024.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Писаренко С.Ю. в судовому засіданні просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що його підзахисний вважає, що безпідставно був зупинений співробітниками поліції, не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а лише напередодні пив безалкогольне пиво. При цьому, стверджує, що мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0, 25 мг на літр повітря, що видихається і у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0, 5 проміле.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, свідка суд доходить таких висновків.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2, п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, п. 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря-фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ААД №904400 від 17.04.2024, 17.04.2024 в 00 годин 02 хвилини по вул. Хакаська біля буд. 1 в м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen С4 д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.59а ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального приладу Drager Alcotest 6820 - результат огляду 0,43 проміле, тест 2334. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу припаркованим.
Перевіряючи доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо безпідставності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 цього Закону.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортні засоби в т.ч. у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В судовому засіданні досліджений відеозапис з нагрудних камер поліцейських, зі змісту якого вбачається, що 17.04.2024 в 00:04:45 співробітники поліції зупиняють транспортний засіб Citroen С4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу співробітники поліції представились водієві, на що останній одразу повідомив, що він їде до гаража поставити машину. Після з'ясування у водія, чи не вживав він алкоголь, ОСОБА_1 повідомляє, що випив одну пляшку пива (00:05:38). Після чого співробітники поліції повідомляють ОСОБА_1 про те, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з рота та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово підтверджує, що вживав пиво (00:06:34-00:15:40). В 00:15:40 співробітники поліції повторно перелічують ОСОБА_1 ознаки сп'яніння, виявлені у нього, та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 погоджується (00:16:20). Після проведення тесту за допомогою спеціального приладу водієві демонструють результат тесту - 0,43 проміле, після чого ОСОБА_1 повідомляє, що вжив все ж таки дві пляшки пива та з результатами проведеного тесту погодився (00:17:50).
Після виявлення стану алкогольного сп'яніння водієві роз'яснено про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, роз'яснені його права, передбачені ст 268 КУпАП та ст 63 Конституції України, пропонують скласти відповідні пояснення.
Відомостей про те, що відео фіксація здійснювалась за допомогою недозволеного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, як і доказів того, що наданий суду відеозапис був підданий монтажу, в матеріалах справи немає.
Обставини, зафіксовані на відеозаписі, узгоджуються з відомостями, відображеними в рапорті, складеному інспектором взводу1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції поліції Никитенко М.В. (а.с. 4).
При цьому, судом враховано, що в процесі спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не зазначав, про те, що вважає дії співробітників поліції незаконними, повідомляв про те, що вживав пляшку пива.
В протоколі про адміністративне правопорушення, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, також не міститься його зауважень чи заперечень з приводу дій співробітників поліції.
Судом також досліджені акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведено у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів (прилад «Alcotest Drager», прилад ARНК-0077 - результат 0,43 проміле) (а. с. 3); роздруківка приладу «Alcotest Drager 6820», прилад № ARНК - 0077, принтер № ARНН - 0779, ТЕСТ № 2334, дата останнього калібрування - 10.10.2023, деталі аналізу 0,43 проміле; (а.с. 2); свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest Drager», прилад ARНК-0077 - №П51QM053833623 чинне до 10.10.2024 (а.с.28).
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 17.04.2024 року в 00 годин 02 хвилини по вул Хакаській біля буд 1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи сторони захисту про необхідність застосування положень Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року щодо показника алкоголю, його перерахунку не можуть бути прийняті до уваги, оскільки за результатами огляду у водія ОСОБА_1 виявлено 0.43 проміле алкоголю у крові шляхом аналізу видихуваного їм повітря, а пунктом 7 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0.2 проміле алкоголю в крові.
У ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року (конвенція ратифікована Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2615-VIII від 25 квітня 1974 року), міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним з управлінням транспортним засобом. У будь-якому випадку максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0.50 г чистого алкоголю на літр крові або 0.25 мг на літр повітря, що видихається.
Вказана норма Конвенції не встановлює мінімального допустимого за національним законодавством рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень. При цьому, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, що й має місце в Україні, де встановлено дозволений показник рівня алкоголю у крові 0.2 проміле.
Таким чином, суд доходить висновку, що наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Згідно довідки (а.с.5), ОСОБА_1 має правовий статус спеціального суб'єкта - водія, що підтверджується посвідченням водія.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно п.1.3.ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на його користь, оскільки докази винуватості водія ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді справи не встановлено. Не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для закриття провадження у справі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривнень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду
Суддя: Коломаренко К. А.