Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5151/24
Провадження №: 2/332/2417/24
10 вересня 2024 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В позовній заяві позивачка зазначає про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України. Також позивачка просить розглянути справу за її відсутності.
Інших клопотань та заяв від позивача не надходило.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі
Згідно з ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
При цьому умови, за яких суд може звільнити чи відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 вищезазначеного Закону
За змістом цієї статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, єдиною підставою для звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом її майнового стану. Звільнення від сплати судового збору здійснюється на розсуд суду та не є його обов'язком.
Наведене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2021 року по справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Як вказано в позовній заяві позивачкою, підставами для звільнення її від сплати судового збору є те, що вона відповідно до довідки з місця роботи - Комунального закладу «Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Талант» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області має середньомісячний дохід у розмірі 3 500,00 грн, є внутрішньо переміщеною особою та має на утриманні неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, позивачкою не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, оскільки довідка не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, така не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації тощо), інших доказів щодо тяжкого матеріального стану позивачем не надано. Аналогічна позиція наведена у постанові ВС від 9 вересня 2021 року у справі № 160/12251/20, провадження №К/9901/19150/21.
Вирішуючи заяву про звільнення від сплати судового збору, суддя враховує, що зазначені позивачкою обставини (те, що вона є вона є внутрішньо переміщеною особою та має невеликий дохід за місцем роботи) в цьому випадку не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, а доказів підтвердження майнового стану позивачки не надано (таким доказом може бути, зокрема, довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів позивачки за попередній календарний рік).
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Усталеною практикою Європейського суду з прав людини також визначається, що судовий збір є також обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.
Отже, при вирішенні питання з приводу відкриття провадження у справі встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до кола тих осіб, які звільняються від сплати судового збору при подачі позову до суду, в розумінні ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 136 ЦПК України.
Оскільки в поданому клопотанні позивачкою не доведено наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, то у його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів шляхом сплати суми судового збору у відповідності до пп.3 п. 1 ч. 3 Законом України «Про судовий збір», а саме сплатити суму судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2024 дорівнює 1211,20 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України
Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:
https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху
Надати позивачці строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 10.09.2024
Суддя: В.Д. Сапунцов