Справа № 308/8249/24
10 вересня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у залі суду у м. Ужгород Закарпатської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно з яким просить стягнути за кредитним договором КК/65283 від 10.02.2021 заборгованість в розмірі 12974,12 грн., з яких: 7413,82 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5560,30 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 10.02.2021 року між АТ «Кредобанк» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір КК/65283, підписанням якого зобов'язався використати надані в його межах грошові кошти на цілі, вказані в цьому кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених цим кредитним договором. 24.10.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24102023, у відповідності до умов якого АТ «Кредобанк» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги а повному обсязі за плату та під фінансування ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуває від АТ «Кредобанк» права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату АТ «Кредобанк». Відповідно до Додатку №1 до договору факторингу №24102023 від 24.10.2023 реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12974,12 грн., з яких 7413,82 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5560,30 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач свого зобов'язання з повернення грошових коштів не виконав.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи відкладався з метою належного повідомлення про розгляд справи судом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при цьому разом з позовом подав суду клопотання, в якому просить суд розглянути заочно вказану справу без участі позивача та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
10.02.2021 року між ТА «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання заяви-договору №26201021483965/980/РКО про надання комплексних банківських послуг, додатку про відкриття кредитної лінії №КК/65283 від 10.02.2021 до заяви-договору №26201021483965/980/РКО від 10.02.2021, анкети-заяви №65283 на отримання ліміту по кредитній картці.
Згідно з п. 1 заяви-договору №26201021483965/980/РКО про надання комплексних банківських послуг на підставі заяви-договору банк надає клієнту банківські послуги на умовах визначених заявою-договором та Правилами надання комплексних банківських послуг фізичним особам у AT «Кредобанк», затвердженими Рішенням Правління AT «Кредобанк» -протокол № 032 від 13 січня 2021р., Правилами користування банківськими платіжними картками АТ «Кредобанк», Тарифами AT «Кредобанк», затвердженими Рішенням Комітету з управління активами, пасивами та тарифами AT «Кредобанк» - протокол № 75/2020 від 21 серпня 2020 р. Перелік та умови надання банківських послуг визначаються у Додатках до заяви-договору, які є невід'ємною частиною заяви-договору. Заява-Договір та чинні, у редакції станом на день підписання заяви-договору: Правила та Тарифи разом є змішаним договором про приєднання (надалі - Договір), який містить елементи 1) договору банківською рахунку, 2) кредитного договору (договору кредитування рахунку/відкриття кредитної лінії); 3) договору про використання електронного підпису та визнання електронних правочинів між клієнтом та банком. Шляхом укладення Заяви-Договору, Сторони підтверджують ознайомлення з умовами та включення положень Правил та Тарифів до Договору у якості його невід'ємної частини.
Згідно з умовами додатку про відкриття кредитної лінії №КК/65283 від 10.02.2021 (п.1) сторони шляхом підписання цього Додатку погодили, що для здійснення комунікації між Сторонами у випадках, визначених Правилами, Сторони будуть використовувати Фінансовий номер телефону Клієнта, вказаний в реквізитах цього Додатку Клієнта; Шляхом підписання цього Додатку Клієнт підтверджує, що Рахунок є поточним рахунком «Кредитна картка» і Клієнт зобов'язується неухильно дотримуватися умов цього Додатку та Глави 4 і Розділу ІІ Правил ФО. Згідно з п. 1.3.1.2 сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов'язки та умови відкриття кредитної лінії визначаються цим додатком як безпосередньо в його тексті, так і в умовах заяви-договору, Правил ФО та Тарифів. Цей додаток, заява-договір, Правила ФО, Тарифи надалі йменуються як кредитний договір. Згідно з п. 1.3.2.1 максимальний ліміт кредитної лінії - 200000 грн., строк кредитної лінії - до 09.02.2024, згідно з п. 1.3.2.3.2.1 розмір процентної ставки - 36% річних. Згідно з п 1.3.2.6.1. видача Клієнту Кредиту (Кредитів) за Кредитним договором здійснюється Банком, в межах Поточного ліміту Кредитної лінії, безготівковим шляхом з Позичкового рахунку на Поточний рахунок Клієнта, на якому встановлений Поточний ліміт Кредитної лінії під час ініціювання Клієнтом видаткової операції (видаткових операцій), якщо сума видаткової операції (видаткових операцій) перевищує залишок власних коштів Клієнта на поточному рахунку. Датою видачі Банком Клієнту Кредиту є дата проведення відповідної видаткової операції зі списання коштів з Поточного рахунку Клієнта в межах поточного ліміту Кредитної лінії. Ціль видачі Кредиту (Кредитів) за Кредитним договором - поточні потреби Клієнта.
Згідно з умовами анкети-заяви №65283 на отримання ліміту по кредитній картці - бажана сума кредитного ліміту 10000 грн., процентна ставка 36%.
Дані договори укладені зазначеними учасниками цивільних правовідносин, що підтверджується поданими документами.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «Кредобанк» 24.10.2023 укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №24102023, згідно з п. 3.1 якого на умовах цього договору клієнт відступає фактору (передає у власність фактора) права вимоги в поновму обсязі за плату та під фінансування івд фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (фінансування) клієнту. При цьому, права вимоги відступаються клієнтом фактору (права вимоги переходять від клієнта до фактора у власність) у день складання сторонами акту приймання-передачі прав вимоги до даного договору та реєстру прав вимоги виключно після оплати фактором на користь клієнта у повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошового зобов'язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення.
До матеріалів справи позивачем також додано акт прийому-передачі прав вимог за договором факторингу від 24.10.2023, витяг з додатку №1 до договору факторингу відносно ОСОБА_1 за кредитним договором КК/65283 від 10.02.2021 на суму 12974,12 грн., розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 24.10.2023 по 31.03.2024, копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, юридичної особи позивача, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 23.03.2017 №691, витяг із статуту ТОВ «ЄАПБ», протокол №41 загальних зборів засновників позивача, копію наказу позивача від 02.07.2014 №ФК125-к.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Поряд з цим, вимогами ч.1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
У той же час, належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Суду позивачем не подано доказів - первинних документів з надання відповідачеві кредитних коштів у розмірі 7413,82 грн., що визначені умовами укладеного договору про надання кредитного договору №КК/65283 від 10.02.2021, що позбавляє можливості оцінити докази на підтвердження заявлених позовних вимог, а розрахунок, довідка, складені позивачем за відсутності визнання таких відповідачем не є підтвердженням такого.
Суд вважає, що додатки до договорів факторингу (акт прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, в яких зазначено прізвище, ім'я та по батькові боржника, номер договору, дата його укладання та сума боргу) без банківської виписки з особового рахунку чи іншого належного доказу позичальника жодним чином не підтверджує, яку суму коштів отримав відповідач за укладеним договором, яка частина тіла кредиту та відсотків за його користування була сплачена ним, та яка частина сплачена не була стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Розрахунок заборгованості, на який посилався позивач у позові не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає позивач.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Враховуючи ненадання суду доказів на підтвердження позовних вимог про надання кредиту за кредитним договором №КК/65283 від 10.02.2021 на суму 12974,12 грн. в частині дотримання вимог ст.ст.1046, 1054, 517 ЦК України, а саме: не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факти перерахування відповідачу коштів за кредитними договорами, не обґрунтовано наявність у відповідача заборгованості за таким у розмірі, зазначеному у розрахунку, у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості як за тілом кредиту, так і заборгованості за відсотками слід відмовити.
24.10.2023 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24102023, у відповідності до умов якого, АТ «Кредобанк» відступає права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор набуває від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату клієнту.
Згідно акту прийому-передачі прав вимог за договором факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №24102023 від 24.10.2023, витягу з додатку №1 до Договору факторингу №24102023 від 24.10.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12974,12 грн., з яких: 7413,82 грн. - сума заборгованості по основному боргу, 5560 грн. - сума заборгованості по відсоткам, проте суд вказане до уваги не приймає, оскільки до матеріалів справи первинні документи, що свідчили б про виникнення заборгованості саме такого розміру у позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч. 2 ст. 77 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Таким чином, позивач в даному випадку не довів порушення своїх прав відповідачем, а відтак позов задоволенню не підлягає.
За таких підстав, судові витрати, згідно зі ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача, з урахуванням відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 15.03.2016, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.09.2024.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда