Справа № 306/1846/24
Провадження № 1-кс/306/213/24
09.09.2024 року м. Свалява
Слідчий суддя Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12024071150000337 від 04.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України,-
Прокурор звернулася до суду із зазначеним клопотанням, мотивуючи його тим, що 03.09.2024 близько 08:15 години працівниками поліції СРПП Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області зупинено водія т/з марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який здійснював на вказаному т/з перевезення природного каменю загальною вагою близько 5 тон, без відповідних документів.
Відомості про дану подію було зареєстровано СВ відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024071150000337 від 04.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України.
Зазначає, що 03.09.2024 в ході огляду місця події, а саме, узбіччя автодороги М 06 сполученням Київ-Чоп, що розташована на відстані +550м. від кілометрового покажчика напрямку руху 756 км., було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, на причепі якого завантажено природний камінь загальною масою близько 5 тон та який поміщено на територію ТДВ «Свалявські мінеральні води», що за адресою АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи.
Клопотання мотивує тим, що так як транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, на причепі якого завантажено природний камінь загальною масою близько 5 тон; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , є знаряддями та предметами вчинення кримінального правопорушення, і мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, а тому виникає необхідність у накладанні арешту на тимчасово вилучене майно, з метою збереження вказаного майна та необхідністю проведення ряду експертиз.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися.
Прокурор подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги такого підтримав та наполягав на його задоволенні (а.с.21).
Власник вилученого майна подав заяву у якій просив не накладати арешт на належні йому транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , так як він є фізичною особою підприємцем, що є єдиним джерелом його доходу, і використовує їх для забезпечення матеріального добробуту сім'ї (а.с.16-20).
Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази у їх сукупності, слідчий суддя встановив наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 2 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України - з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором.
За приписами частини 1 ст. 170 КПК України - арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 240 КК України, об'єктом кримінального правопорушення виступає встановлений порядок охорони та використання надр як складової частини охоронюваного кримінальним правом навколишнього природного середовища з метою дотримання раціональних і ефективних методів видобування корисних копалин загальнодержавного значення, недопущення понаднормативних втрат корисної природної сировини.
Предметом кримінального правопорушення виступають надра і корисні копалини загальнодержавного значення, які видобуваються з надр землі.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення виражається в трьох видах діянь:
- у порушенні встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля;
- у порушенні встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля;
- у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідальність за цією статтею настає у випадку вчинення хоча б одного з указаних у диспозиції діянь.
Як убачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у провадженні СВ відділення поліції №1 Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області знаходиться кримінальне провадження № 12024071150000337 від 04.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, про те, що 03.09.2024 близько 08:15 години працівниками поліції СРПП Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області зупинено водія т/з марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який здійснював на вказаному т/з перевезення природного каменю загальною вагою близько 5 тон, без відповідних документів (а.с.4).
Згідно протоколу огляду місця події від 03.09.2024 року, проведеного на підстави заяви ОСОБА_5 , а саме, узбіччя автодороги М 06 сполученням Київ-Чоп, що розташована на відстані +550м. від кілометрового покажчика напрямку руху 756 км., було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору, на причепі якого завантажено природний камінь загальною масою близько 5 тон та який поміщено на територію ТДВ «Свалявські мінеральні води», що за адресою АДРЕСА_2 ; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи (а.с. 7-9, 12)
Постановою слідчого СВ відділення поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області від 04.09.2024 року вищевказані речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а.с.13).
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України - при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність; можливість відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Транспортний «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтва про їх реєстрацію вищенаведеним нормам кримінально-процесуального закону не відповідають.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Як убачається з виписки з ЄДРЮОФОПГО ФОП ОСОБА_6 здійснює наступні види економічної діяльності: вантажний автомобільний транспорт (основний); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.18-19).
Згідно ч. 1 ст. 96-1 КК України Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
За приписами ст. 96-2 КК України ,спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:
1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача.
Статтями 84 та 85 КПК України передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Усупереч наведеному посилання прокурора як на підставу накладення арешту транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема проведення з такими необхідних експертиз, носить загальний характер, та не підтверджено нелажними доказами та не конкретизовано яким чином отримані на підставі таких експертиз дані, будуть мати значення для належного розслідування даного кримінального провадження.
Положення ч. 4 ст. 173 КПК України визначають обов'язок суду застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи вищевказане, а також те, що ОСОБА_6 використовує вилучені транспортний засіб з причепом для здійснення підприємницької діяльності, що є єдиним джерелом його доходу та не підлягає спеціальній конфіскації, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання в частині накладання арешту на транспортним засобом марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 та свідоцтва про їх реєстрацію належить відмовити.
За таких обстави, клопотання підлягає до часткового задоволення з накладенням арешту на вилучений камінь, так як доводи прокурора в цій частині підтверджені належними, допустимими доказами, та з забороною використовувати та розпоряджатися тимчасово вилученим каменем, до вирішення кримінального провадження по суті.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Відповідно до ст. 175 КПК України - ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
За вимогами ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 170-173, 175, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, а саме: на тимчасово вилучений у ході проведення огляду місця події від 03.09.2024 року природний камінь загальною масою близько 5 тон який завантажено на причіп марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 та який поміщено на територію ТДВ «Свалявські мінеральні води», що за адресою АДРЕСА_2 і заборонити використовувати чи розпоряджатися ним до вирішення провадження по суті.
В задоволенні клопотання в частині накладання арешту на транспортний засіб марки «Daf» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом марки «Fruchauf» моделі «ТХ 34» д.н.з. НОМЕР_2 , червоного кольору; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_3 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи; свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_4 , яке поміщено до паперового конверту на якому нанесено відповідні пояснювальні написи - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОСОБА_1