Справа № 298/1464/24
Номер провадження 3/298/945/24
09 вересня 2024 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Ротмістренко О.В., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Наумця Р.С., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м. Київ, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №143040 від 03.07.2024 гр. України ОСОБА_2 03 липня 2024 року 12 год. 20 хв. на околиці населеного пункту Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області на відстані 2000 метрів до лінії державного кордону в районі 136 прикордонного знаку був виявлений та затриманий під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у правопорушенні, стосовно якого складено протокол, не визнав. Вказав, що його затримано прикордонниками в смт. Великий Березний, коли він йшов з потягу до таксі. Вказує, що він приїхав працювати в с. Сіль в дитячий табір фотографом. Вказану обставину ОСОБА_2 повідомляв прикордонникам та працівникам ТЦК, однак така інформація була залишена ними поза увагою. Також зазначає, що з прикордонниками, які до того ж не представились, він поїхав, оскільки їх було четвенро та він не хотів з ними сперечатися. При цьому його не перевіряли на наявність речей, які б свідчили про його намір незаконно перетнути державний кордон України. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення його доводи ніхто не слухав. Прикорджонники знайшли підтвердження інформації, що він дійсно їхав в с. Сіль, оскільки мав намір працювати там фотографом, але вказану інформацію проігнорували. Також до нього застосовували фізичну силу та погрожували застосування вогнепальною зброєю, якщо він не підпише відповідні документи. Вказує, що він є патріотом, йому 21 рік та здобуває вищу освіту на денній формі навчання.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Наумець Р.С., вказав, що ОСОБА_2 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, просить провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_2 - адвоката Наумця Р.С., надані ними в режимі відеоконференції, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суддя встановила таке.
Згідно зі статтями 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вирішуючи питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винен ОСОБА_2 у вчиненні такого і чи підлягає він адміністративній відповідальності, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, протоколами про вилученні речей і документів, а також іншими вказаними у ній засобами і документами.
За фабулою протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 інкриміновано спробу незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану і такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В положеннях ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Відповідно спроба перетнути кордон поза пунктами пропуску через державний кордон означає певні умисні дії особи спрямовані на те, щоб перетнути державний кордон: поза місцем розташування пункту пропуску; поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.
Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_2 , не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого ним правопорушення, не наведено, які саме дії здійснював останній, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_2 , яка б відповідала об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.
Суддя зауважує, що наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення та затримання ОСОБА_2 за спробу незаконного перетинання державного кордону України в Словацьку Республіку поза межами пунктів пропуску в пішому порядку, без зазначення, місця його затримання та в чому саме виразились дії ОСОБА_2 щодо вчинення такої спроби, є неконкретним формулюванням обвинувачення. До того ж у поясненнях, наданих ОСОБА_2 від 03.07.2024, зазначено, що він вину у вчиненні адміністративного порушення, передбаченого за ч.1 ст. 204-1 КУпАП не визнає. Обставини, які викладені у протоколі про адміністративне затримання від 03.07.2024 не відповідають дійсності. Наміру незаконно перетинати державний кордон України у нього не було. Його затримали на зупинці потягів в селищі Великий Березний, коли він вийшов з потягу та направився до таксі, оскільки приїхав працювати фотографом в с.Сіль в дитячий табір. Просить закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 204-1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З метою доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення посадовою особою до протоколу про адміністративне правопорушення долучено: протокол про адміністративне затримання від 03 липня 2024 року; копія паспорта громадянина України ОСОБА_2 ; пояснення ОСОБА_2 від 03.07.2024; доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання від 03.07.2024 №001-070001950; схему затримання правопорушника 03.07.2024 року; витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на 02/03 липня 2024 року; пояснення інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 .
Разом з цим, матеріали справи не містять належних доказів, які б указували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак, характеризуючих його дії як спробу перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.
Так доказів про те, що ОСОБА_2 рухався в напрямку державного кордону, оминаючи населені пункти, що давало б підстави стверджувати, що він мав намір уникнути зустрічі із працівниками прикордонної служби, і таким чином незаконно перетнути кордон, матеріали справи не містять. Працівниками прикордонної служби не долучено до матеріалів справи ні фото чи відео фіксації факту вчинення правопорушення чи інших беззаперечних доказів вини ОСОБА_2 .
При цьому суддя враховує твердження ОСОБА_2 , який вказав, що його затримано на зупинці потягів в смт. Великий Березний, ту обставину, що ОСОБА_2 був затриманий у світлий час доби, те, що він є студентом та здобуває освіту на денній формі навчання, в матеріалах справи відсутні об'єктивні докази, які б указували, що його затримано на відстані 2000 метрів до лінії державного кордону. Також суддя враховує те, що в матеріалах справи відсутні докази про виявлення у ОСОБА_2 речей чи предметів, які б могли прямо чи опосередковано указувати на намір незаконного перетину кордону (паспорт громадянина України для виїзду за кордон, гроші в іноземній валюті і тощо).
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про наявність в його діях складу вказаного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягненню з ОСОБА_2 не підлягає.
Керуючись ст. ст. 247, 283, КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ротмістренко О.В.