09 вересня 2024 року
м. Київ
справа №160/32602/23
адміністративне провадження №К/990/32262/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №160/32602/23 за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування акту та припису,
Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати Акт, складений 27.11.2023 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці №ПС/ДН/40430/0010;
- визнати протиправними та скасувати припис про усунення порушень №ПС/ДН/40430/0010/П від 27.11.2023, виданий Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024, що залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень №ПС/ДН/40430/0010/П від 27.11.2023, виданий Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці. Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» сплачену суму судового збору у розмірі 2684 грн.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 3, частини першої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статей 32, 97, 103, 116, 117 Кодексу законів про працю України, підпункту 3 частини шостої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити наступне.
З даною касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 (тоді ж виготовлено її повний текст) заявник звернувся 19.08.2024, тобто поза межами встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За правилами частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у клопотанні про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 24.04.2024 (повний текст складено 24.04.2024), отже останнім днем звернення з касаційною скаргою було 24.05.2024.
Вперше заявник звернувся з касаційною скаргою 10.05.2024.
Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2024, яка надійшла до електронного кабінету заявника 04.06.2024 о 09:15 год, касаційну скаргу повернуто заявнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
24.07.2024 заявник повторно звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою від 13.08.2024, яка доставлена до електронного кабінету заявника 13.08.2024 о 15:31 год, касаційну скаргу було повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України.
19.08.2024 через систему «Електронний Суд» Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці втретє звернулось з касаційною скаргою.
В касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, покликаючись на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права Міжрегіональне управління повторно звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не наведено переконливих обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, виконавши процесуальний обов'язок щодо належного оформлення касаційної скарги.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, пункт 109 рішення від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідачем не зазначено поважні причини пропуску строку, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленому законом, а доводи про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення, не відповідають принципу правової визначеності, з урахуванням майже трьох місячного строку з дня закінчення строку на касаційне оскарження.
Так, зазначення підстав касаційного оскарження є вимогою процесуального законодавства до форми касаційної скарги, тому, звертаючись із скаргою відповідач мав обов'язок дотримання такої форми. Звернувшись же з касаційною скаргою, без дотримання форми в частині зазначення підстав касаційного оскарження, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, мав у найкоротші строки вжити заходи для усунення таких недоліків, проявивши активну процесуальну поведінку.
Крім того, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу заявника, що повернення раніше поданої касаційної скарги не зумовлює можливість повторного звернення до суду касаційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Отже, наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Одночасно з цим, Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №160/32602/23 за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування акту та припису - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.Г. Стеценко