Справа № 320/8518/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Карпушової О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне підприємство Виконавчого органу (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 17 березня 2023 р. про результати моніторингу процедури закупівель відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2022-11-17-011598-a) за предметом закупівлі ДК 021:2015:42160000-8 котельні установки (дизельні транспортабельні котельні), ідентифікатор моніторингу № UA-M-2023-02-22-000041.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі Державна аудиторська служба України, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Державної аудиторської служби України, відповідачем проведено моніторинг закупівель позивача, а саме: закупівлі ДК 021:2015:42160000-8 - котельні установки (ідентифікатор закупівель ID: UA-2022-11-17-011598-а).
17.03.2023 за результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель було виявлено порушення, яке сформульовано таким чином:
«Однак, Замовник документально не підтвердив виникнення об'єктивних обставин що спричинили таке продовження…
За результатами аналізу питання внесення змін до договору установлено порушення вимог частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, підпункту 4 пункту Особливостей».
У констатуючій частині Висновку, у тому числі зазначено про те, що серед іншого під час моніторингу проаналізовано:
- договір про закупівлю товарів від 16.12.2022 № 3733/I33-22 та додаткові угоди до нього від 26.12.2022 № 1 та від 17.02.2023 № 2;
Крім того, у пункті 1 констатуючої частини висновку зазначено про те, що:
«відповідно до пунктів 5.1 (проаналізованих договорів) поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі окремого замовлення Покупця до 18.02.2023 включно.
Пунктами 4.1.1 (проаналізованих договорів) встановлено, що розрахунки за Договором здійснюються на підставі окремого листа та відповідних письмових обґрунтувань Постачальника. Покупець має право здійснювати попередню оплату не більше 70 відсотків для придбання Товарів.
Відповідно до пункту 11.1 Договори набувають чинності з моменту їх підписання Сторонами і діють до 19.02.2023 включно, а в частині грошових зобов'язань - до повного їх виконання.
Пунктом 2 д/у № 2 (до проаналізованих договорів) внесено зміни в частині поставки Товару, а саме: «Поставка Товару здійснюється Постачальником на підставі окремого замовлення Покупця до 28.03.2023» та пунктом 3 цих додаткових угод продовжено термін дії ДОГОВОРІВ - не пізніше 31.05.2023.
3 огляду на викладене, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 07.03.2023 звернулась через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання пояснень, зокрема, стосовно надання інформації та її документального підтвердження щодо об'єктивних обставин, які призвели до продовження строку дії Догорів та строку виконання зобов'язань щодо передач товару.
На зазначений запит Держаудитслужби Замовник 10.03.2023 надав пояснення, в яких зазначив:
«ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ» опинилося в обставинах, що спричинили неможливість виконання зобов'язань у встановлені договорами строки. Так, Державна казначейська служба (ДКСУ) перерахувала авансові кошти постачальнику дизельних генераторів ТОВ «Діскус Україна», значно пізніше, ніж розрахував переможець. Внаслідок цього ТОВ «Діскус Україна», не отримавши попередньої оплати у попередньо встановлений сторонами строк, скасувало замовлення товару, який очікувався до постачання до 01.02.2023 та перенесло строки поставки. Очікування ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ», що попередню оплату буде здійснено у строк до 06.01.2023 були обґрунтовані, оскільки на ДКСУ, як на учасника системи електронних платежів Національного банку України поширює свою дію Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». При внесенні змін до договорів, окрім наданих підтвердних документів ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ» Замовник також керувався необхідністю закриття авансу протягом 3-х місяців після одержання. Документальне підтвердження обставин додається».
До пояснень Замовник долучив лист, складений TOB «УКРЕНЕРГОПРОМ» від 13.02.2022 № 36, в якому учасник зазначив:
«Просимо зауважити, що договори були підписані 16.12.2022, а нами було отримано аванс лише 28.12.2022, тобто через 13 днів після укладання договору, у розмірі 17 184 300,00, згідно умов Договору № 1 та 20 501 209,04 грн, згідно умов Договору № 2. Але і ДКСУ затримала перерахування авансових коштів нашим основним постачальникам товарів, обладнань та комплектуючих для ТКУ-600. Відповідно до договорів та рахунків-фактур, постачальники отримали кошти лише 24.01.2023, тобто через 27 днів після відправки платіжних доручень Держказначейству, що відповідним чином відтермінувало початок закупівлі вітчизняних та імпортованих матеріалів обладнань та комплектуючих. Для забезпечення виконання своїх зобов'язань, відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ» оцінило ситуацію на ринку та зробило відповідні запити на строки поставки всіх необхідних важливих комплектуючих для ТКУ-600 урахуванням затримки авансу. Однак, Замовник документально не підтвердив виникнення об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.»
У пункті 2 Висновку «Висновок про наявність або відсутність порушення (порушень) законодавства» серед іншого зазначено:
«За результатами аналізу питання внесення змін до договору установлено порушення вимог частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, підпункту 4 пункту 19 Особливостей».
У пункті 3 Висновку «Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» вказано:
« 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через ризик неефективного використання бюджетних коштів керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом повернення авансових платежів за Договорами, а у раз неможливості розірвати Договори, в тому числі із застосуванням наслідків їх недійсності/нікчемності та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).
Відповідно до статті 5 Закону № 2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
В свою чергу, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев'ятій статті 3 цього Закону.
Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За правилами визначеними частинами 3-11, 1 статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель
Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження. Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідачем у Висновку зазначається про виявлення порушень, а саме: Замовник документально не підтвердив виникнення об'єктивних обставин що спричинили таке продовження. За результатами аналізу питання внесення змін до договору установлено порушення вимог частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, підпункту 4 пункту Особливостей.
Водночас, відповідачем у Висновку не наведено жодних обґрунтувань розміщених позивачем у системі «Прозорро» пояснень Замовника і доданих до цих пояснень документів, наданих постачальником, які розміщені в системі «Прозорро» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-11-17-011598-а, зокрема файл під назвою «Документальне підтвердження обставин», який містить лист TOB «УКРЕНЕРГОПРОМ» від 13.02.2023 № 36, лист ТОВ «ДІСКУС УКРАЇНА» 13.02.2023 № 13/02/2023-1, лист ТОВ «Далгакіран компресор Україна» від 08.02.2023 № 59/1.
Відповідно до висновку Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 640/467/19, системний аналіз приписів статті 7-1 Закону № 922-VIII, розділу ІІІ Порядку № 86, а також установлених обставин справи, дозволяє дійти висновку, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:
- структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб'єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін);
- найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).
Таким чином, за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є обґрунтованість та вмотивованість актів, тобто наведену суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Як вбачається з матеріалів справи, у своєму Висновку відповідач, вказавши на існування певних документально підтверджених Замовником та ТОВ «УКРЕНЕРГОПРОМ» документів, які суб'єкти господарювання визнали об'єктивними обставинам, що зумовили укладення додаткових угод про продовження строків виконання зобов'язань, без жодного обґрунтування проігнорував вказані документи та зробив висновок про відсутність документально підтверджених об'єктивних обставини для продовження строку виконання зобов'язань.
У параграфах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, параграф 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», № 21151/04, параграф 72, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, параграф 51).
Зокрема, на державні органи покладений обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (зокрема, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, параграф 74, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», параграф 128, «Беєлер проти Італії», параграф 119).
Крім того варто зазначити, що Згідно з ч. 8 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Судом встановлено, що відповідачем у пункті 3 Висновку «Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель» зазначено наступне:
« 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через ризик неефективного використання бюджетних коштів керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом повернення авансових платежів за ДОГОВОРАМИ, а у раз неможливості розірвати ДОГОВОРИ, в тому числі із застосуванням наслідків їх недійсності/нікчемності та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».
В той же час, правовий механізм повернення авансових платежів боржника, який внаслідок прострочення є зобов'язаною особою щодо передачі речі, визначеної індивідуальними ознаками (Товару) встановлено частиною третьою статті 612 ЦК України, а саме - якщо внаслідок прострочення боржника зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Викладене свідчить про те, що повернення (стягнення) авансових платежів шляхом відмови від прийняття виконання заявлення вимоги про відшкодування збитків в силу приписів ч. 3 ст. 612 ЦК України є неможливим без розірвання договору. Викладене свідчить про те, що виконання зобов'язань щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у п. 3 констатуючої частини Висновку, в частині вжиття заходів щодо повернення авансових платежів за договорами без розірвання вказаних договорів є неможливим в силу приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 3 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 620 ЦК України та змісту договорів.
Необхідно зауважити, що ані Закон України "Про публічні закупівлі", ані Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не визначає повноваження відповідача зобов'язувати за результатом здійсненого моніторингу закупівлі її замовника вчиняти дії по розірванню укладеного договору на закупівлю. Зокрема, такі повноваження відсутні і у статтях 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", на які здійснено посилання в оскаржуваному висновку.
Встановлення вимоги в оскаржуваному висновку про вчинення позивачем дій щодо розірвання укладеного договору, з огляду на наведену вище позицію, є порушенням принципу пропорційності та, відповідно, свідчить про протиправність оскаржуваного висновку у наведеній частині.
Крім того, частиною першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Визначення істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, ідо визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що договір за результатами оприлюднених торгів було укладено до початку моніторингу та висновку відповідача.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об'єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19.
Крім цього, відповідно до висновку Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 922/2987/20, з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною, і відповідно до абз. 8 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" розглядаються лише скарги щодо укладених договорів про закупівлю в судовому порядку, тобто шляхом подання позову до суду.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що висновок Державної аудиторської служби України від 17 березня 2023 р. про результати моніторингу процедури закупівель відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2022-11-17-011598-a) за предметом закупівлі ДК 021:2015:42160000-8 котельні установки (дизельні транспортабельні котельні), ідентифікатор моніторингу № UA-M-2023-02-22-000041 є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя О.В.Карпушова
суддя В.В.Файдюк