04 вересня 2024 р.Справа № 520/14366/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Бегунца А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.06.24 року по справі № 520/14366/21
за позовом ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
про стягнення суми,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) , в якому просила суд:
- стягнути зі Східного Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 29.12.2019 по 01.06.2021 у розмірі 78386,87 грн..
В обґрунтування позову зазначає, що постановою від 08 лютого 2021 року Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/1178/2020, позивача ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області з 29.12.2019. Правонаступником Головного територіального управління юстиції у Харківській області є Східне міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків). В адміністративному позові про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді позивач не порушувала питання стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з коригуванням її розміру на коефіцієнт підвищення посадового окладу. Позивач усвідомлюючи, що на її користь з відповідача стягнуто меншу суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, ніж в очікуваному розмірі суми втраченого доходу, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду позовом до Східного Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2019 року по 08 лютого 2021 року включно у розмірі 290777,04 грн., який в подальшому задоволений і повному обсязі. Позивач зазначає, що на даний час є необхідність стягнути з відповідача на користь позивача коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з грудня 2019 року по час поновлення на посаді, позаяк відповідачем середній заробіток виплачений не в повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 позовні вимоги задоволено.
Cтягнуто з Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 29.12.2019 по 01.06.2021 у розмірі 78386 гривень 87 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за рішенням суду лише з підприємства, установи, організації, з яким працівник перебував у трудових правовідносинах, та куди його було поновлено за відповідним рішенням суду. Натомість, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) у трудових правовідносинах з ОСОБА_1 не перебувало та не перебуває. 12.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1213 від 09 грудня 2020 року, якою внесено зміни до Порядку № 100, зокрема, пункт 10 виключено. Таким чином, норма, яка передбачала коригування заробітної плати на відповідний коефіцієнт підвищення, в період протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, втратила чинність - 12.12.2020, що свідчить про відсутність правових підстав для коригування заробітної плати позивача на коефіцієнт підвищення, після набрання чинності відповідною постановою. Вважає, що управлінням ніяким чином не порушено прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до візиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що рішення суду першої інстанції є цілком законним та обгрунтованим, правильно застосовані норми процесуального права з дотриманням норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2020 року по справі №520/1178/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Харківській області та Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ №3118/К від 26.12.2019 Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
Постановою від 08 лютого 2021 року Другого апеляційного адміністративного суду у справі №520/1178/2020, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 по справі № 520/1178/2020 скасовано в частині. Прийнято постанову, якою поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління Державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області з 29.12.2019. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 по справі № 520/1178/2020 в іншій частині залишено без змін.
Позивач усвідомлюючи, що на її користь з відповідача стягнуто меншу суму заробітної плати за час вимушеного прогулу, ніж в очікуваному розмірі суми втраченого доходу, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Східного Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просила суд стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2019 року по 08 лютого 2021 року включно у розмірі 290777, 04 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 в адміністративній справі № 520/8604/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення суми - задоволено частково. Визнано протиправними дії Східного Міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та здійсненні виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2019 року по 08 лютого 2021 року включно у розмірі 290777,04 грн..
Зобов'язано Східне Міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) нарахувати та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2019 року по 08 лютого 2021 року включно у розмірі 290777,04 грн..
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 в адміністративній справі № 520/8604/21 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 залишено без змін.
Так, під час прийняття рішення по справі №520/8604/21 не розглядалось питання розрахунку коефіцієнта підвищення заробітної плати, який застосовується для визначення розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідно до рішення суду по справі №520/8604/21 встановлено, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, розраховано середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої Східним Міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) від 14.04.2021 №127 середньоденна заробітна плата позивача складає 1053,54 грн.
Загальна тривалість вимушеного прогулу позивача за період з 29.12.2019 року по 08 лютого 2021 року (день набрання законної сили рішенням у справі №520/1178/2020) включно склала 276 робочих днів (251 робочий день у 2020 році + 19 у січня 2021 року + 6 днів у лютому 2021 року).
Відтак, сума грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню складає 290777,04 грн. (276 робочі дні * 1053,54 грн).
Оскільки в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 29 липня 2021 року по справі №520/8604/21 судом не вирішувалось питання стосовно коригування в сторону збільшення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 1 січня 2020 року на коефіцієнт підвищення посадового окладу, який підвищено з 1 січня 2020 року відповідно до законодавства, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх огрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 с. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Розрахунок середнього заробітку працівника визначений Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (надалі за текстом - Порядок № 100).
Відповідно абз. 3 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються з середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до абз. 1 та 2 пункту 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).
В період вимушеного прогулу, протягом якого за державним службовцем зберігається середній заробіток, заробітна плата, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт її підвищення.
Однак, 12.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 1213 від 09.12.2020, якою внесено зміни до Порядку № 100, зокрема п. 10, відповідно до положень якого здійснювалось нарахування коефіцієнту підвищення посадового окладу-виключено.
Отже, норма, яка передбачала коригування заробітної плати на відповідний коефіцієнт підвищення, в період протягом якого за працівником зберігається заробіток, втратила чинність 12.12.2020.
Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови КМ України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 р." №102 від 06.02.2019, посадовий оклад позивача - заступника начальника Управління державної реєстрації - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану у 2019 році був встановлений на рівні 7190 грн.
Відповідно до Постанови КМ України № 16 від 15 січня 2020 р. "Про внесення змін до Постанови КМ України від 18.01.2017 № 15, якою затвердили схеми посадових окладів державних службовців на 2020 р.", посадовий оклад посади яку обіймав позивач до його звільнення з 01.01.2020 склав 7800,00 грн..
Коефіцієнт коригування розраховується у випадку підвищення посадового окладу, та даний коефіцієнт слід множити на суму виплати за період до підвищення.
Коефіцієнт коригування станом на 01.01.2020 становить 1,08484, який розраховується шляхом ділення посадового окладу встановленого на 01.01.2020 та який діяв на 01.01.2019 (7800 грн.:7190 грн.).
Сума середньоденної заробітної плати позивача відповідно до рішення суду по справі №520/8604/21 складає 1053,54 грн..
Розмір середньоденної заробітної плати з коригуванням на коефіцієнт підвищення посадового окладу за час вимушеного прогулу складає 1053,54 *1,08484= 1142,92 грн.
Відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 зобов'язано Східне Міжрегіональне управління юстиції Міністерства юстиції нарахувати та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 грудня 2019 року по 08 лютого 2021 року включно у розмірі 290777,04 грн.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100" від 09.12.2020 № 1213 (яка набрала чинності з 12.12.2020) положення пункту 10 Порядку № 100 виключено.
Судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені вже після таких змін, яких зазнав Порядок № 100, а саме рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 у справі №520/8604/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022, зобов'язано Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) нарахувати та здійснити виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.12.2019 по 08.02.2021 у розмірі 290777,04 грн.
Так, позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законом (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), шо узгоджується з принципом правої визначеності.
До того ж, варто звернути увагу в контексті означеного питання на роз'яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо порядку обчислення середньої заробітної плати у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100".
Так, відповідно до цих роз'яснень якщо дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої заробітної плати, відбулася до 11.12.2020 (включно), то застосовуються положення Постанови № 100 без змін, внесених Постановою № 1213. Якщо дата початку події, з якою пов'язаний розрахунок середньої заробітної плати, з 12.12.2020 і пізніше, то необхідно застосовувати положення Постанови № 100 з урахуванням змін, внесених Постановою № 1213.
Колегія суддів зазначає, що з цим позовом до суду позивач звернувся у липня 2021 року, змін же Постанова № 100 зазнала в аспекті виключення пункту 10 у грудні 2020 року, тому за весь період до внесення таких змін у Постанову № 100 до спірних правовідносин застосовується положення про можливість застосування коефіцієнту підвищення тарифних ставок і посадових окладів при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача.
Аналогічні висновки містиять постанова Верховного Суду від 13.02.2023 по справі №813/8042/14, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Так, різниця між середнім заробітком за час вимушеного прогулу без корегування на коефіцієнт підвищення посадового окладу за період 29.12.2019 по 11.12.2020 (238*1053,54=250742,52 грн.) та сумою, яка належить позивачу до виплати з врахуванням такого корегування за період з 29.12.2019 по 11.12.2020 (238*1142,92=272014,96 грн.) складає 21272 грн. 44 коп.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 29.12.2019 по 11.12.2020 у розмірі 21272,44 грн.
Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 520/14366/21 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 по справі № 520/14366/21 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення суми - задовольнити частково.
Cтягнути із Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) коефіцієнт підвищення посадового окладу, як частки середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у період з 29.12.2019 по 11.12.2020 у розмірі 21272 (двадцять одна тисяча двісті сімдесят дві) гривні 44 копійки.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Курило Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 09.09.2024 року