06 вересня 2024 року Справа № 580/9897/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у адміністративній справі №580/9897/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2024, яке 20.02.2024 набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.09.2023 №37/С-99/05-2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.09.2023 №37/С-99/05-2023 з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
На адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа №580/9897/23, що виданий 28.02.2024, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.09.2023 №37/С-99/05-2023 з урахуванням раніше виплачених сум, шляхом винесення рішення про стягнення 20540,40 грн з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.
Заява мотивована тим, що боржник не виконує рішення суду немайнового характеру, що набрало законної сили, а вжиті державним виконавцем заходи не забезпечили таке виконання.
Дослідивши докази, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу та порядку виконання вказаного рішення з огляду на наступне.
Суд встановив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №580/9897/23, що набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.09.2023 №37/С-99/05-2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.09.2023 №37/С-99/05-2023 з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Отже, вказаним рішенням не було визначено конкретної суми коштів, належної до виплати позивачу. Водночас не визначено кінцевого терміну для його виконання.
З метою примусового виконання цього рішення 28.02.2024 суд видав позивачу виконавчий лист, на підставі якого 06.03.2024 заявник відкрив виконавче провадження ВП №74359852.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області заперечуючи проти зміни способу і порядку виконання рішення суду зазначило, що рішенням суду у справі № 580/9897/23 не було визначено конкретної суми коштів, належної до виплати позивачу. Водночас не визначено кінцевого терміну для його виконання. Зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов'язання боржнику виплачувати перераховану пенсію на стягнення конкретної суми коштів полягає у зміні результату вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог та порушуватиме встановлений порядок виконання рішення суду. Зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду, визначення суми коштів до виплати позивачу не було предметом спору.
Під час вирішення заяви по суті, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
За правилами частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.
В контексті спірних правовідносин, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, останні не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення та поза межами судового розгляду позовної вимоги про стягнення по суті відповідних сум.
Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а державний виконавець не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 580/9897/23 належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 52, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу і порядку виконання рішення суду у адміністративній справі №580/9897/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА