Копія
Справа № 560/11856/24
09 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 з 08.03.2022 по 12.05.2023 грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 08.03.2022 по 12.05.2023 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та на 01.01.2023 відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінети Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького склади та деяких інших осіб», а також зробити перерахунок процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, одноразової грошової допомоги при звільненні, премії за особистий внесок у загальні результати служби, матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористану основну та додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум та з урахуванням індексації грошового забезпечення, та зробити перерахунок у зв'язку з цим усіх інших отриманих виплат під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Ухвалою суду від 20.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом із зазначенням підстав поважності пропуску строку звернення до суду та з наданням доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
23.08.2024 до суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якому ОСОБА_1 просить суд поновити строк на звернення до суду. Вказує, що з вимогою нарахувати та виплатити належним чином грошове забезпечення за період з 08.03.2022 по 12.05.2023 позивачу звернувся до відповідача. Відповіддю від 06.07.2024 позивачу відмовлено у задоволенні вимоги. Позивач зазначив, що з 19.07.2022 законодавець у КЗпП України обмежив строк звернення працівника до суду з позовом, зокрема, про стягнення всіх сум, належать працівникові при звільненні - тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Без отриманням відповіді на звернення, тобто письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні він не міг подати позову до суду. Письмове повідомлення про суми нараховані при звільненні позивач отримав 06.07.2024, а з позовом до суду звернувся 14.08.2024. Саме тому строк позовної давності було пропущено із поважних причин.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, оскільки, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому, 19.07.2022 набрав чинності Закон України №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким викладено в новій редакції норму статті 233 КЗпП України, а саме: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем передбачено тримісячний строк для звернення працівника до суду з позовом про виплату заробітної плати.
Разом з тим, пунктом 1 Прикінцевих положень КЗпП зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27 червня 2023 року № 651, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином з 01 липня 2023 року строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже, ст.233 КЗпП України визначено тримісячний строк звернення із заявою про вирішення трудового спору, який законом продовжено у зв'язку з дією карантину до 30.06.2023.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений з військової служби 31.05.2023 відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2023 №158.
До суду з цим позовом позивач звернувся лише 14.08.2024, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Щодо твердження позивача, що без отримання відповіді Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на його звернення про нараховані та виплачені суми при звільненні не міг подати позову до суду, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 300/1411/19 зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 (справа №240/12017/19) виклав правову позицію, згідно якої отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Таким чином, вказані позивачем в клопотанні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вказане вище, з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших причин пропуску строку, якщо такі є.
Керуючись статтями 121, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду, вказані у заяві позивача від 23.08.2024.
Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду протягом 10-ти днів з дня отримання копії цієї ухвали заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький