Справа № 560/9847/24
іменем України
09 вересня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача - військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати Позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за березень 2024 року у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень;
- зобов'язати Відповідача - військову частину НОМЕР_1 виплатити Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за березень 2024 року у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень;
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача - військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати Позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмір збільшеному до 100 000 гривень, за період з 01.04.2024 по 07.04.2024.
- зобов'язати Відповідача - А4733 нарахувати та виплатити - Позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошове забезпечення та додаткову винагороду встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі збільшеному до 100 000 гривень, за період з 01.04.2024 по 07.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях, а саме за березень 2024 року, а також не нарахував та не виплатив додаткову винагороду за період з 01.04.2024 по 07.04.2024.
Ухвалою суду від 09 липня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в н.п. Оріхів Запорізької області, в районі зосередження групи сил підтримки " ІНФОРМАЦІЯ_4 " військової частини НОМЕР_1 сталася подія, що призвела до кримінального правопорушення, а саме відносно військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто навмисне вбивство військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань № кримінального провадження №12024080000000198. У військовій частині по даному факту було проведено службове розслідування. Військовослужбовцю солдату ОСОБА_1 , призупинено грошове забезпечення та 07 квітня 2024 року взятий під арешт, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1
від 07 квітня 2024 року №98. Військовослужбовець солдат ОСОБА_1 виведений в розпорядження з 10 квітня 2024, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 квітня 2024 року №101. Військовослужбовцю нарахована додаткова винагорода за період воєнного стану за березень 2024 року в розмірі 100 000 грн., згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2024 №215 та 20.04.2024 перераховано на депонований рахунок в сумі 100 000,00 грн, з урахуванням отриманого військового збору, у зв'язку з тим що 07.04.2024 року призупинено грошове забезпечення, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 віл 07.04.2024 №98.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
Солдат ОСОБА_1 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 червня 2023 року №41 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 , в районі зосередження групи сил підтримки " ІНФОРМАЦІЯ_4 " військової частини НОМЕР_1 сталася подія, що призвела до кримінального правопорушення, а саме відносно військовослужбовця солдата ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто навмисне вбивство військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ,
Військовослужбовцю солдату ОСОБА_1 , призупинено грошове забезпечення та 07 квітня 2024 року взятий під арешт, у зв'язку з відкриттям кримінального провадження, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 квітня 2024 року №98
09.07.2024 Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду Ухвалою за справою №335/3875/24 від 09.04.2024 постановив взяти під варту військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 , що підтверджується ухвалою Орджонікідзевського районного суду.
Військовослужбовець солдат ОСОБА_1 виведений в розпорядження з 10 квітня 2024, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 квітня 2024 року №101.
Позивачу нарахована додаткова винагорода за період воєнного стану за березень 2024 року в розмірі 100 000 грн., згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2024 №215 та 20.04.2024 перераховано на депонований рахунок в сумі 100 000 грн, з урахуванням отриманого військового збору, у зв'язку з тим що 07.04.2024 року призупинено грошове забезпечення, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 віл 07.04.2024 №98.
Не погоджуючись з невиплатою додаткової винагороди за березень 2024 року, а також за період з 01.04.2024 по 07.04.2024 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом (ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII).
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року N 548-XIV.
Згідно зі ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України).
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу пункту 15 розділу XXXIV "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема, до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією,- за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини.
Відповідно до пункту 5 розділу ХVІ "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках, зокрема, у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов'язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов'язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов'язана із загибеллю людей.
Також відповідно наказу Кабінету Міністрів України від 07.06.2018 №260 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, а саме розділу XXIX виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, усуненим від виконання службових обов'язків, відстороненим від виконання службових повноважень або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах, у частині 3 сказано, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, щодо яких відповідно до Кримінального процесуального кодексу України застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту (цілодобово), призупиняється з дня взяття під варту або направлення під цілодобовий домашній арешт до дня повернення до виконання службових обов'язків за посадою.
Враховуючи ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду за справою №335/3875/24 від 09.04.2024, якою суд постановив взяти під варту військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , а також наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10 квітня 2024 року №101 відповідно до якого солдат ОСОБА_1 виведений в розпорядження з 10 квітня 2024, відповідачем правомірно не нарахована та не виплачена додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 01.04.2024 по 07.04.2024.
Водночас, військовою частиною НОМЕР_1 належну позивачу додаткову винагороду за березень 2024 року було перераховано на депонований рахунок, а не на рахунок позивача. Нормами "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 передбачено, що щомісячна премія не виплачується саме за місяць, у якому було вчиненне відповідне кримінальне чи адміністративне правовопорушення. Позивач притягується до відповідальності за правопорушення, яке було вчинене у квітні місяці 2024 року, а тому у відповідача були відсутні підстави не виплачувати належну позивачу додаткову винагороду за березень 2024 року. Призупинення виплати позивачеві грошового забезпечення у квітні місяці жодним чином, не впливає на виплату грошового забезпечення за попередні періоди.
Питання наявновсті у позивача підстав для нарахування додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 не є спірними оскільки не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимога зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити Позивачу ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за березень 2024 року у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень підлягає задоволеню.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, з огляду на що вони підлягають частковому задоволеню.
З врахуванням положень ст. 139 КАС України, судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за березень 2024 року у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 виплатити Позивачу ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за березень 2024 року у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя П.І. Салюк