Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2024 року № 520/18230/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" до Основ'янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови, -
Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить суд скасувати постанову Основ'янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 72954533 від 25.06.2024 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що постанова Основ'янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 72954533 від 25.06.2024 року про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн., на думку позивача, є незаконною та підлягає скасуванню.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 року по справі № 644/4820/20 зобов'язано Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
04.10.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72954533.
19.03.2024 року державним виконавцем складено вимогу Комунальному підприємству "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", якою вимагалось надати інформацію стосовно виконання зазначеного рішення.
Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" направило лист №05-40/2730 від 22.03.2024 року до державного виконавця, яким повідомило, що в судовому засіданні 22.01.2021 р., ОСОБА_1 підтвердив, що він відмовився прийняти повірений прилад обліку гарячої води ETW-V-15 заводський № 02132549 та повірений прилад обліку холодної води ETW-V-15 заводський № 0220361 1 від представника ТОВ “КП Вода», який діяв на підставі договору про закупівлю послуг № 550026 від 14.01.2015 р., про що складено акт № 32 від 10.03.2015 р. Зазначено, що за інформацією, викладеною у листі ТОВ «КП Вода» від 31,08.2020 № 132 прилади обліку холодної та гарячої води ETW-V-15 заводський № 02132549 та № 02203611, який належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зберігається у ТОВ «КП Вода» відповідно до умов ГОСТ 15150-69. Зазначено, що 21.112023 р. та 15.02.2024 р., КП «Харківські теплові мережі» було направлено листи до ТОВ “КП Вода», щодо виконання обслуговування, ремонту та закінчити періодичну повірку засобу обліку гарячої води ETW-V-15 заводський № 02132549. Вказано, що ТОВ «КП Вода» листом від 26.02.2024 р., повідомило КП «Харківські теплові мережі» про те, що в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, прилади обліку холодної та гарячої води ETW-V-15 заводський № 02132549 та № 02203611 було втрачено, в зв'язку з чим просили погодити з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 дату та час для встановлення нових приладів обліку холодної та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 . Зазначено, що 14.03.2024 р., КП «Харківські теплові мережі» запропонувало ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надати доступ до квартири АДРЕСА_3 , для проведення робіт по встановленню квартирного засобу обліку гарячої води 15.03.2024р. з 9-00 до 14-00.Зазначено. що 15.03.2024 р. о 10.30, представники КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківводоканал» за попередньою згодою з ОСОБА_1 прийшли встановлювати нові прилади обліку холодної та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 , однак ОСОБА_1 відмовився надати доступ для встановлення нових приладів обліку холодної та гарячої води, про що складено акт. Просило закінчити виконавче провадження №72954533 без стягнення виконавчого збору.
07.06.2024 року державним виконавцем винесено постанову ВП №72954533 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду.
25.06.2024 року державним виконавцем винесено постанову ВП №72954533 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду.
Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Пунктами 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, постанова про накладення штрафу виноситься державним виконавцем стосовно боржника, у разі невиконання без поважних причин останнім рішення суду.
Так, постановою Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 року по справі № 644/4820/20 зобов'язано Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач, як на підставу поважності не виконання вищевказаного рішення суду, посилався на те, що КП «Харківські теплові мережі» було направлено листи до ТОВ “КП Вода» щодо ремонту та закінчення періодичної повірки засобу обліку гарячої води Етw-v-15 заводський № 02132549 на підставі постанови Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначено, що ТОВ «КП Вода» листом від 26.02.2024 р., повідомило КП «Харківські теплові мережі» про те, що в зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, прилади обліку холодної та гарячої води Етw-v-15 заводський № 02132549 та № 02203611 було втрачено, в зв'язку з чим просили погодити з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 дату та час для встановлення нових приладів обліку холодної та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 .
Суд звертає увагу на те, що резолютивна частина постановою Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 року по справі № 644/4820/20 та виконавчий лист не містить зазначення заводських номерів приладів вимірювання.
Таким чином, втрата приладів прилади обліку холодної та гарячої води Етw-v-15 заводський № 02132549 та № 02203611 не може слугувати підставою поважності не виконання вищевказаного рішення суду.
Також, позивач посилався на те, що представники КП «Харківські теплові мережі» та КП «Харківводоканал» за попередньою згодою з ОСОБА_1 прийшли встановлювати нові прилади обліку холодної та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 , однак ОСОБА_1 відмовився надати доступ для встановлення нових приладів обліку холодної та гарячої води, про що складено акт.
Проте, позивачем не надано доказів попередньої згоди з ОСОБА_1 щодо встановлення нових приладів обліку холодної та гарячої води за адресою АДРЕСА_2 .
Також, у постанові Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 року по справі № 644/4820/20 зазначено, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції позивач на спростування посилання представника відповідача КП «Харківводоканал» про неодноразові відмови позивачів у наданні доступу до квартири та від проведення роботи з монтажу та опломбування квартирних засобів обліку холодної води зазначив, що окрім одного телефонного дзвінка невідомої особи, жодного письмового повідомлення про здійснення таких робіт на поштову адресу позивачів не надходило.
Отже, вказана позивачем обставина вже досліджувалась судом у справі № 644/4820/20, за результатом розгляду якої було прийнято рішення про зобов'язання Комунальне підприємство «Харківводоканал», Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин, позивачем не надано доказів наявності поважних причин невиконання ним рішення суду.
Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 287, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (61037, Харківська обл., місто Харків, вул. Мефодіївська, будинок 11) до Основ'янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (61001, м. Харків, майдан Захисників України, 7/8) про скасування постанови - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.