Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
09 вересня 2024 р. № 520/2785/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (с. Мар'їне, Богодухівський р-н, Харківська обл., РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 43954862, пл. Соборності, буд. 2, м. Богодухів, Харківська обл., Богодухівський р-н, 62103) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області № 348 від 14 09.2023 р. "Про відмову у присвоєнні нової поштової адреси за розглядом заяви ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Виконавчий комітет Богодухівської міської ради Харківської області прийняти рішення присвоєння адреси у зв'язку з упорядкуванням нумерації об'єкту нерухомого майна (житловий будинок), який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування будинку ВРМ 285216 від 20 лютого 2010 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача протиправна, така, що порушує гарантоване Конституцією та Законами України право. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст.258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку за АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування будинку від 20 лютого 2010 року.
Під час упорядкування правовстановлюючих документів на своє нерухоме майно було виявлено, що існує два різних будинки, різною площею, на різних земельних ділянках, власниками яких є різні особи, яким присвоєно однакові адреси будинку: АДРЕСА_1 .
Тобто, є дублювання адрес об'єктів нерухомого майна
Це також підтверджується інформаційною довідкою № 349592563 від 09.10.2023 року.
Позивач звернулася до Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області із заявою про зміну (присвоєння) адреси об'єкта нерухомого майна, у зв'язку з виявленням дублювання номерів.
Розглянувши вказану заяву 14.09.2023 р. рішенням Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області № 348 позивачу було відмовлено в задоволенні заяви, посилаючись на подання неповного пакету доку ментів, а саме відсутності рішення суду відповідно до п. 52 Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 690.
Не погоджуючись із таким рішенням суб'єкта владних повноважень позивач звернулася за захистом порушеного права до Харківського окружного адміністративного суду.
По суті спірних відносин суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частин 1-3 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адресою об'єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об'єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
Порядок присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.
Адреса присвоюється об'єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машино-місцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Адреса не присвоюється:
1) тимчасовим спорудам;
2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;
3) іншим об'єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об'єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).
Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.
Згідно з частиною 4 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об'єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об'єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об'єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об'єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально- економічного, природно-заповідного або іншого подібного об'єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об'єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об'єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машино-місця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна (за наявності).
Відповідно до підпункту 10 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.
Згідно зі ст. 40 цього Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Частиною 5 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, шо адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об'єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;.
За умовами ч. 11 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта є:
1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту);
2) зміна назви вулиці, її об'єднання та поділ;
3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно- заповідного або іншого подібного об'єкта;
4) об'єднання, поділ закінчених будівництвом об'єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об'єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті);
5) упорядкування нумерації об'єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.
Водночас, згідно з ч. 15 ст. 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об'єкта (його представника) про зміну адреси є:
1) подання неповного пакета документів;
2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;
3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об'єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником;
4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.
Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.
Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об'єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 затверджено Порядок присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна (далі - Порядок № 690).
Згідно з пунктом 1 вказаного Порядку № 690 цей Порядок визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об'єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об'єкта, які є самостійними об'єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машино-місць, інших житлових та нежитлових приміщень).
Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини 5 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Перелік об'єктів будівництва, об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, зазначено у додатку.
Пунктом 52 Порядку № 690 присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна визначено, шо у разі виявлення дублювання номерів об'єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об'єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.
У разі коли всі окремі частини об'єкта з однаковими адресами є комунальною або державною власністю та належать одному власнику, їх адреси можуть бути змінені в порядку, визначеному пунктом 53 цього Порядку, або в порядку, передбаченому у зв'язку із зміною, коригуванням адреси.
Наведені норми дають підстави вважати, що присвоєння, зміна та коригування адреси об'єкта нерухомого майна є рішеннями суб'єкта владних повноважень, зокрема виконавчого органу відповідної ради, яке приймається за наявності для того підстав.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем до суб'єкта владних повноважень було подано повний пакет документів, передбачених чинним законодавством.
Отже, рішення виконавчого комітету Богодухівськоі міської ради Харківської області) № 348 від 14 09.2023 р. "Про відмову у присвоєнні нової поштової адреси за розглядом заяви ОСОБА_1 " є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги зобов'язати виконавчий комітет Богодухівськоі міської ради Харківської області прийняти рішення присвоєння адреси у зв'язку з упорядкуванням нумерації об'єкту нерухомого майна (житловий будинок), який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування будинку ВРМ 285216 від 20 лютого 2010 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 року у справі за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що "спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення".
Відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Отже, питання щодо присвоєння адреси у зв'язку з упорядкуванням нумерації об'єкту нерухомого майна (житловий будинок), який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування будинку ВРМ 285216 від 20 лютого 2010 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , віднесено виключно до компетенції відповідача та не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Мар'їне, Богодухівський р-н, Харківська обл., РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 43954862, пл. Соборності, буд. 2, м. Богодухів, Харківська обл., Богодухівський р-н, 62103) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Харківської області № 348 від 14 09.2023 р. "Про відмову у присвоєнні нової поштової адреси за розглядом заяви ОСОБА_1 "
Зобов'язати Виконавчий комітет Богодухівської міської ради Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо присвоєння адреси у зв'язку з упорядкуванням нумерації об'єкту нерухомого майна (житловий будинок), який належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування будинку ВРМ 285216 від 20 лютого 2010 року і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області (код ЄДРПОУ 43954862, пл. Соборності, буд. 2, м. Богодухів, Харківська обл., Богодухівський р-н, 62103) на користь ОСОБА_1 (с. Мар'їне, Богодухівський р-н, Харківська обл., РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,10 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень десять копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 вересня 2024 року.
Суддя Н.А. Полях