Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 вересня 2024 р. Справа № 520/13336/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 28.05.2024 року, просить суд:
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України щодо відмови у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Пенсійний фонд України зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля у міжшкільного навчально-виробничого комбінату Фрунзенського району м. Харкова;
- зобов'язати Пенсійний фонд України зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 25.07.1989 по 13.02.1990 на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання та професійної орієнтації учнів Комінтернівського району м. Харкова;
- зобов'язати Пенсійний фонд України зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком період навчання в 1983-1989 роках;
- зобов'язати Пенсійний фонд України призначити пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, із заявою та відповідними документами на призначення пенсії за віком. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років, оскільки не враховує періоди роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років в 2022 році мають особи за наявністю страхового стажу не менше 29 років. Стаж роботи підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 : з 21 лютого 1983 року (наказ по Фрунзенському районному відділу освіти м. Харкова від 01.03.1983 №173-К) по 24 липня 1989 (наказ по Фрунзенському навчально-виробничому комбінату м. Харкова від 15.06.1989 №73-К) на посаді майстра з виробничого навчання з водіння автомобіля у міжшкільному навчально-виробничому комбінаті Фрунзенського району м. Харкова та з 01 жовтня 1990 (наказ по Фрунзенському навчально-виробничому комбінату м. Харкова від 01.10.1990 №12) по 17 серпня 1992 (наказ по Фрунзенському навчально-виробничому комбінату м. Харкова від 17.08.1992 №60). Також, з 25 липня 1989 (наказ №29 від 25.07.1989 по навчально-виробничому комбінату) по 13 лютого 1990 (наказ №5 від 12.02.1990 по навчально-виробничому комбінату) на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання та професійної орієнтації учнів Комінтернівського району м. Харкова. Крім того, дані про стаж роботи з 21 лютого 1983 по 24 липня 1989 та з 01.10.1990 по 17.28.1992 підтверджуються довідкою, виданою управлінням освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради від 05.06.2023 №496. Також, пенсійним органом не враховано період навчання в 1983-1989 роках. ОСОБА_1 (диплом від 29.06.1989 НОМЕР_1 , виданого Харківським політехнічним інститутом імені В.І. Леніна). Вказані обставини в сукупності слугували підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до статті 263 КАС України. Запропоновано надати до суду відзив на позов у встановлений строк.
Через систему "Електронний суд" представником відповідача - ПФ України, надіслано відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що з 01.04.2021 під час розгляду документів для призначення пенсії та прийняття рішення за результатами цього розгляду органами Пенсійного фонду України застосовується принцип екстериторіальності, запроваджений постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.
Заяви позивача про призначення пенсії опрацьовані територіальними органами Фонду за принципом екстериторіальності та надані відповідні рішення щодо відсутності у нього права на призначення пенсії по віку, зокрема: 23.11.2023 позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії по віку. Рішення від 29.11.2023 №204650015860 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.
Пенсійним фондом України була отримане звернення ОСОБА_1 від 04.12.2023 (вх. №54368/Д-2800-23 від 14.12.2023), в якому він ставив питання, зокрема, щодо призначення пенсії по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду звернення листом Пенсійного фонду України від 04.02.2024 №3973-54368/Д-03/8-2800/24 позивачу надано відповідь із відповідними роз'ясненнями, зокрема, щодо призначення пенсії по віку, щодо підтвердження періодів стажу роботи у відповідності до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Окремо слід зазначити, що Пенсійним фондом України було надано доручення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області надати заявнику всебічну допомогу в підтвердженні вказаних періодів роботи та навчання за денною формою здобуття освіти. Враховуючи зазначене, відповідь Пенсійного фонду України надана виходячи із правового регулювання питання, заявленого у зверненні, та дискреційних повноважень територіальних органів Фонду, що само по собі, як і незгода позивача з відповіддю, не може слугувати підставою для висновку про протиправність дій Фонду.
Також, представником ГУ ПФУ в Харківській області надіслано до суду документи по справі, в яких зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, страховий стаж позивача склав 20 років 08 місяців 18 днів, що є не достатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви до страхового стажу не зарахований період роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 по довідці №496 від 05.06.2023, оскільки відсутні накази про звільнення з роботи 24.07.1989 та прийняття на роботу з 01.10.1990; період навчання з 01.09.1983 по 15.06.1989 згідно з дипломом від 29.06.1989 ТВ №839358, оскільки в період навчання прослідковується робота згідно з копією трудової книжки від 03.08.1979 НОМЕР_2 .
Ухвалою суду залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області по даній справі. Запропоновано надати до суду відзив на позов у встановлений строк.
Також, ухвалою суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомити суд:
1) які саме періоди включені до страхового стажу ОСОБА_1 , який становить 20 років 8 місяців 18 днів;
2) зазначити нормативний акт, яким керувалося Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992, періоду навчання з 01.09.1983 по 15.06.1989, про що зазначено в рішенні № 204650015860 від 29.11.2023;
3) надати до суду копії всіх документів, які були подані ОСОБА_1 разом із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» та на підставі яких прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 204650015860 від 29.11.2023.
Копію ухвали про залучення другого відповідача а також позовну заяву з додатками було надіслано ГУПФУ в Сумській області до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.
Проте, представником відповідача відзиву на позов як і витребуваних документів у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності їх неподання відповідачем не повідомлено.
Згідно положень ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звертався 23.11.2023 року до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Вищевказану заяву за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №204650015860 від 29.11.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» - 60 років. Вік заявника на дату звернення - 61 рік 4 місяці 5 днів.
Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» - 29 років. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років.
Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 20 років 8 місяців 18 днів.
Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані:
- періоди роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 по довідці №496 від 05.06.2023 - відсутні накази про звільнення з роботи 24.07.1989 та прийняття на роботу з 01.10.1990;
- період навчання з 01.09.1983 по 15.06.1989 згідно з дипломом від 29.06.1989 ТВ №839358 - в період навчання прослідковується робота згідно з копією трудової книжки від 03.08.1979 НОМЕР_2 .
До наданих документів додано копію трудової книжки (необхідно долучити скановану копію з оригіналу).
За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» матиме після досягнення 65 років, тобто з 19.07.2027.
Не погоджуючись із незарахуванням до страхового стажу позивача періодів роботи та навчання, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.
Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно- правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
В даному випадку, спірними періодами є періоди роботи позивача з 21.02.1983 по 24.07.1989, з 25.07.1989 по 13.02.1990, з 01.10.1990 по 17.08.1992, а також період навчання з 01.09.1983 по 15.06.1989.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оформлено трудову книжку від 09.08.1979 НОМЕР_3 , згідно записів якої в період з 21.02.1983 по 24.07.1989 позивач працював майстром професійного навчання водінню автомобілем в учбово-виробничий комбінат, з 01.10.1990 по 17.08.1992 займав посаду інструктора з підготовки водіїв категорії "В" та "С" УПК.
В оскаржуваному рішенні пенсійним органом зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» - 29 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи 20 років 8 місяців 18 днів. Відповідно до наданих документів до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 по довідці №496 від 05.06.2023 (відсутні накази про звільнення з роботи 24.07.1989 та прийняття на роботу з 01.10.1990); період навчання з 01.09.1983 по 15.06.1989 згідно з дипломом від 29.06.1989 ТВ №839358 (в період навчання прослідковується робота згідно з копією трудової книжки від 03.08.1979 НОМЕР_2 ).
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Суд звертає увагу, що в трудовій книжці містяться записи наказів про прийняття на роботу та звільнення позивача в періоди з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 по довідці №496 від 05.06.2023, що спростовує твердження відповідача, викладеного в рішенні, в цій частині.
Також, в довідці Адміністрації Немишлянського району (управління освіти) №496 від 05.06.2023 містяться записи, що у вказані вище періоди ОСОБА_1 дійсно працював майстром виробничого навчання з водіння автомобіля у міжшкільному навчально - виробничому комбінаті Фрунзенського району м. Харкова.
При цьому, посилання представника відповідача в рішенні на довідку №496 від 05.06.2023 суд не приймає до уваги, оскільки для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій основним документом є записи трудової книжки.
Суд звертає увагу, що визначені в рішенні недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.
Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.
Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.
Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.
Проте, всупереч зазначеному, відповідач не звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача.
Таким чином, відомості у трудовій книжці позивача є повними, містять в собі вичерпну інформацію про його трудову діяльність у спірні періоди.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача та вищенаведені висновки суду, відповідач до суду не надав.
Щодо зарахування до страхового стажу періодів навчання, суд звертає увагу, що згідно копії диплому НОМЕР_1 від 29.06.1989 ОСОБА_1 01.09.1983 року вступив в Харківський політехнічний інститут імені В.І.Леніна та 15.06.1989 року закінчив повний курс.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", До стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Зважаючи, що позивач одночасно і навчався (період навчання з 01.09.1983 року по 15.06.1989 року) і працював (період роботи з 21.02.1983 року по 24.07.1989 року), при цьому вказаний період роботи зараховано до його страхового стажу, відсутні підстави для зарахування періоду навчання до страхового стажу.
Зважаючи на зараховані пенсійним органом до страхового стажу періоди роботи позивача 20 років 8 місяців 18 днів, а також зараховані в судовому порядку періоди роботи позивача (з 21.02.1983 по 24.07.1989, з 01.10.1990 по 17.08.1992 - сукупно складає 8 років 3 місяці 21 день), що в сукупності страховий стаж позивача складає більше 29 років, що дає право на призначення позивачу пенсії відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З приводу визначення пенсійного органу, на який покладається обов'язок зарахування до страхового стажу періодів роботи та призначення пенсії за віком, слід зазначити наступне.
Відповідно до пунктів 4.1-4.3 розділу ІV постанови правління ПФУ “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 від 25.11.2005 року № 22-1», заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
При прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Згідно пункту 4.10 постанови правління ПФУ № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Суд звертає увагу, що наразі вирішується питання зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи, а також призначення пенсії за віком.
Зміст постанови правління ПФУ №22-1 свідчить, що електронну пенсійну справу формує той структурний підрозділ органу, якому за принципом екстериторіальності передається до розгляду заява про призначення пенсії. Та вже після її призначення така електронна пенсійна справа передається до пенсійного органу за місцем фактичного проживання особи-пенсіонера.
Заяви про призначення пенсії відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», подана позивачем через засоби заява за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №204650015860 від 29.11.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», оскільки відсутній необхідний страховий стаж.
Зважаючи на що, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля у міжшкільного навчально-виробничого комбінату Фрунзенського району м. Харкова згідно записів трудової книжки від 09.08.1979 НОМЕР_3 .
Таким чином, позовні вимоги в цій частині, пред'явлені ПФУ, не підлягають задоволенню.
Щодо дати, з якої слід призначити пенсію, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
ОСОБА_1 виповнилося 60 років 18.07.2022 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), після чого звернувся до пенсійного органу із заявою 23.11.2023, що підтверджено наданими ГУПФУ в Харківській області поясненнями.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до п. 1.6, 1.7 якого, звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Зважаючи, що звернення позивача за призначення пенсії за віком відбулося поза межами трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання ГУПФУ в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком з 23.11.2023, тобто з дня звернення до пенсійного органу.
Разом з тим, позовні вимоги в частині зобов'язання ПФУ зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 25.07.1989 по 13.02.1990 на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання та професійної орієнтації учнів Комінтернівського району м. Харкова, не підлягають задоволенню, оскільки рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №204650015860 від 29.11.2023 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення». При цьому, в зарахуванні вказаного періоду роботи пенсійним органом не було відмовлено.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень частини 8 статті 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, 9, м. Київ-14, 01601, код ЄДРПОУ 00035323), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013, адреса: вул. Степана Бандери, 43, Суми, Сумська область, Україна, 40009) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №204650015860 від 29.11.2023, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 21.02.1983 по 24.07.1989 та з 01.10.1990 по 17.08.1992 на посаді майстра виробничого навчання з водіння автомобіля у міжшкільного навчально-виробничого комбінату Фрунзенського району м. Харкова згідно записів трудової книжки від 09.08.1979 НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23.11.2023.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.