про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/5353/24
09 вересня 2024 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Дерех Н.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
02 вересня 2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, не виплати компенсації втрати частини доходу, не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 , з надбавкою як дитині війни та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок, за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії та за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
У відповідності до вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161,172 цього Кодексу.
Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У прохальній частині позовної заяви позивач просить звільнити від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю у позивача, яка проживає в Ізраїлі, доходу в Україні. Зокрема, мотивує тим, що згідно довідки з органу Державної податкової служби України від 21.06.2024 про суми виплачених доходів та утриманих податків у позивача - ОСОБА_1 , за період з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2024 року відсутні доходи. Просить врахувати, що позивач є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.
Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду. З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Суд вважає, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
На підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання до матеріалів позовної заяви позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 21.06.2024, відповідно до яких інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.
Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01). У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.
Суд також враховує те, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік (зокрема, інформації про розмір інших соціальних виплат і допомог) та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість указаного клопотання.
До того ж, у позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , до серпня 1993 проживала в місті Тернополі, надалі виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання, тобто проживає поза межами Україні майже 20 років. Будь-яка інформація про отримані доходи в Ізраїлі та дійсний майновий стан позивача відсутня.
При цьому суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу, в даному випадку тих, що підлягають оподаткуванню.
Обов'язок сплатити судовий збір має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
Норма, що передбачає повноваження суду на звільнення особи від сплати судового збору не є імперативною, це є правом, а не обов'язком суду. Водночас сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI). Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За нормами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом абзацу 4 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подала позовну заяву, що має дві вимоги немайнового характеру, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн х 2).
Позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 2422,40 грн за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду:
ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, у такий спосіб:
1) сплатити 2422,40 грн. судового збору та подати докази такої сплати.
З урахуванням зазначеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 293 КАС, суд
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява буде повернута останньому.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дерех Н.В.