09 вересня 2024 року Справа № 480/2786/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2786/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 , звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, згідно з ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснити її перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум, враховуючи ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2021, 2022 та 2023 рік) починаючи з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України 01.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком, передбачену ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснити її перерахунок та виплату з урахуванням виплачених сум відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України - 01.01.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримуючи пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, яка призначена відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", вперше із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вона звернувся 01.01.2024, а тому відповідач зобов'язаний призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки.
Ухвалою суду від 12.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області не надало відзиву на позов без поважних причин.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.03.1992 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
01.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та здійснити її виплату та перерахунок відповідно до ст. 40 цього закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2021-2023 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 01.01.2024.
ГУ ПФУ в Сумській області листом від 18.01.2024 відмовило у призначенні пенсії за віком, оскільки такий вид пенсії ОСОБА_1 вже призначено з 29.03.1992 року.
Вважаючи таку відмову ГУ ПФУ в Сумській області протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) (далі - Закон № 1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 12 Закону 1788-XII право на пенсію за віком мають, зокрема жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
За приписами ч. 2 ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) (у первинній редакції) для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Отже, з 01.01.2004 позивачу здійснювалося нарахування та виплата пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік, що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії від 01.04.2004.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV закріплено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Отже, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Приписи частини третьої статті 45 Закону №1058-IV визначають, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 01.03.2021 у справі 488/1409/16-а.
У позовній заяві позивач стверджує, що при зверненні із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, вона набула право на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.
Вказані доводи суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що вид пенсії за віком відповідає тому, що позивач вже отримувала на час такого звернення, та порядок її призначення здійснювався на умовах, що визначені Законом №1058-IV, із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.
Оскільки заява позивача до ГУ ПФУ в Сумській області фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, тому вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
Крім того, варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 сформувала правову позицію, згідно якої застосування показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, можливе за переведенням з одного виду пенсії на інший, а саме з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, тобто має мати місце первинне призначення пенсії за віком згідно Закону № 1058, що не відповідає обставинам цієї справи.
Суд вважає помилковим посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, оскільки у цій справі ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком згідно з Законом №1788-XII та в подальшому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії вже визначено відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058, тобто правовідносини та обставини справи відрізняються від спірних.
Враховуючи викладене у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар