09 вересня 2024 року Справа № 480/2882/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2882/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
2. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
3. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за 35 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
4. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
5. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-25 Закону України "Про відпустки" (учасникам бойових дій) та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 2016 р. по 2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
6. Визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 15 (п'ятнадцять) повних календарних років служби, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
7. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів
8. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
9. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за 35 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званшім, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
10. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
11. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-25 Закону України "Про відпустки" (учасникам бойових дій) та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 2016 р. по 2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
12. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 15 (п'ятнадцять) повних календарних років служби, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Ухвалою суду від 26.04.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено та позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачці в частині позовних вимог:
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 19.07.2022 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 19.07.2022 р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за 35 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-25 Закону України "Про відпустки" (учасникам бойових дій) та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 2016 р. по 2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- визнання протиправними дій командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 15 (п'ятнадцять) повних календарних років служби, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 19.07.2022р. по 18.10.2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) та на 01.01.2023 (для 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за 35 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званшім, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
-зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за 20 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 рік, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-25 Закону України "Про відпустки" (учасникам бойових дій) та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 2016 р. по 2023 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
- зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 15 (п'ятнадцять) повних календарних років служби, виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Ухвалою суду від 26.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 480/2882/24 в частині позовних вимог про:
1. Визнання протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
2. Визнання протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 щодо відмови про нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
3. Зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів
4. Зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату позивачці грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р. (включно), виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (для 2020 року), на 01.01.2021 (для 2021 року), на 01.01.2022 (для 2022 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.07.2008 року №32 з 02.07.2008 року була прийнята на військову службу за контрактом та зарахована до списків особового складу частини.
Наказом командира НОМЕР_2 артилерійської бригади (по особовому складу) від 16 жовтня 2023 року №102 РС звільнена з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.10.2023 року №317 виключена зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення.
Позивачка вважає, що під час проходження служби у період з 01.03.2018 року по 18.10.2023 року (включно) її грошове забезпечення нараховувалось не в повному обязі, а саме без врахування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 року.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, просить позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху у зв'язку з невиконанням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 4 ст. 161 КАС України.
Крім того, відповідач зазначив, що зміни до приміток № 1, 12, 13, 14 Постанови КМ України №704 чинні та діють у відповідності до пункту 4 у редакції у відповідності до з Постановами KM Ms 1041 від 20.12.2017, Ms 1038 від 28.10.2020 - застосовується з 1 жовтня 2020 року у редакції - посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. Кабінет Міністрів України жодних інших нормативно-правових актів з цього приводу не ухвалював.
Таким чином, підстави для висновку, про наявність у відповідача підстав застосовувати при визначенні складових грошового забезпечення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 відповідно до якого розміри окладів за військовим званням військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відсутні.
А отже, в діях військової частини НОМЕР_1 немає протиправності, а навпаки всі дії відповідають вимогами чинної редакції Постанови № 704.
Крім цього, відповідач вважає, що у цій справі необхідно було залучити Кабінет Міністрів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з подальшим встановлення належності відповідача, оскільки участь Кабінету Міністрів України у цій справі дозволила б суду поєною мірою реалізувати закріплений у статті 9 КАС України принцип офіційного з 'ясування всіх обставин у справі.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 47-56).
Ухвалою суду від 11.06.2024 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без руху задоволено частково. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін. У задоволенні іншої частини клопотання відмовлено.
13.06.2024 позивачкою усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.08.2024 вирішено продовжити розгляд адміністративної справи № 480/2882/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 09.09.2024 у задоволенні клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи Кабінет Міністрів України відмовлено.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.07.2008 року №32 з 02.07.2008 року позивачка прийнята на військову службу за контрактомна посаду -медичної сестри медичного пункту медичної служби Військової частини НОМЕР_1 , ВОС-879249А та зарахована до списків особового складу частини (а.с. 8).
Наказом командира НОМЕР_2 артилерійської бригади (по особовому складу) від 16 жовтня 2023 року №102 РС ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.10.2023 року №317 виключена зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення (а.с. 8 звор.бік).
29.03.2024 ОСОБА_1 звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про здійснення перерахунку грошового забезпечення за період 01.02.2020 р. по 18.10.2023 р., виходячи із розміру прожиткового мінімуму на відповідний рік (а.с.10-12).
05.04.2024 Військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь ОСОБА_1 , якою відмовлено у здійсненні перерахунку грошового забезпечення (а.с.13-14).
Вважаючи, що під час проходження служби у період з 01.02.2020 року по 18.10.2023 року (включно) грошове забезпечення позивачці нараховувалось не в повному обязі, а саме без врахування множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 року, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»(даліЗакон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі -Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частин першої - третьої статті 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами частини четвертої статті 9 Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020 з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік» «Про Державний бюджет на 2022 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
При цьому, суд звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 19.10.2022 у справі № 400/6214/21.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481«Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481) (опублікована 20.05.2023) до пункту 4 Постанови № 704 було внесено зміни, згідно яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Суд враховує, що визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення, знаходиться в залежності від розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
На підставі вказаних висновків Верховного Суду, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, суд дійшов висновку, що відповідач, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року по справі №440/6017/21, від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21 та від 19 жовтня 2022 року по справі №400/6214/21.
Крім того, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу у 2020-2022 роках здійснено нарахування та виплату грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом станом на 01.01.2018 року (а.с. 14 звор бік).
У свою чергу, розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги (пункт 7 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженоїнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що оскільки розмір допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, то вона також має обчислюватись із використанням для її розрахунку, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р., виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРОПУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошового забезпечення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р., виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р. , виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРОПУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) грошової допомоги на оздоровлення за період з 01.02.2020 р. по 18.07.2022 р., виходячи із положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням раніше виплачених коштів.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук