02 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/7824/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо обмеження пенсії за вислугу років ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні доплати до пенсії у розмірі 2000 грн (на виконання рішення суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23) з 01.12.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити нарахування та виплачувати пенсію за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 без обмеження максимального розміру пенсії починаючи з 01.12.2022 та з урахуванням індексацій пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.03.2022 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, з 01.03.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 85% сум грошового забезпечення, у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі без будь яких обмежень, з урахуванням рішень суду від 21.04.2023 у справі № 320/4037/23, від 08.05.2024 р. у справі № 320/37964/23 та від 20.06.2024 у справі № 440/3653/24.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі також відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що відповідач на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23 здійснив нарахування ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2022 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" у розмірі 2000 гривень. Однак, під час нарахування пенсії відповідач протиправно, як на думку позивача, обмежив розмір його пенсії максимальним розміром 23610,00 грн. На звернення позивача пенсійний орган повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Позивач, не погоджуючись із такими аргументами відповідача, посилався на рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, що визначала можливість обмеження пенсії максимальним розміром.
22.08.2024 до суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на відсутність підстав для виплати позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром. Оскільки статтею 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI передбачено обмеження пенсії на рівні 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Зауважувала, що норми Закону №3668-VI щодо обмеження максимальним розміром пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, у т.ч. й ГУПФ України в м. Києві.
Крім того, представник відповідача заперечувала щодо виплати пенсії у розмірі 85% грошового забезпечення, зазначаючи, що розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
18.08.2024 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Однак ця заява по суті справи до уваги судом не береться, адже згідно частини третьої статті 263 КАС України, заявами по суті у цій категорії справ є лише позов та відзив. Крім того, заперечення на відзив не містить доказів направлення іншим учасникам справи.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
У період з 07.08.2024 по 30.08.2024 включно суддя Шевяков І.С. перебував у відпустці, 31.08.2024 та 01.09.2024 вихідні дні, внаслідок чого справа розглянута судом 02.09.2024.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ, отримує пенсію в розмірі 85% грошового забезпечення відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку у ГУПФ України в м. Києві.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2022 доплату в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
На виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23 ГУПФ України в м. Києві проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022. Загальний розмір пенсії з надбавками внаслідок перерахунку склав 26524,78 грн, а до виплати 23610,00 грн.
Крім того, 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 , проте пенсійні виплати були обмежені максимальним розміром.
На заяву позивача від 20.06.2024 щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її розміру максимальним, відповідач листом від 27.06.2024 №2600-0202-8/127777 повідомив про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимального .
Не погодившись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Норми права, які підлягають застосуванню
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набрала чинності з 01.01.2017) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі - Закон №3668-VI/ визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Висновки щодо правозастосування
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у цій справі стосується правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивачу з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 максимальним розміром.
Суд зауважує, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром вже було предметом судового розгляду у справі №440/3653/24.
Так, у рішенні від 20.06.2024 у справі №440/3653/24, яке набрало законної сили, Полтавський окружний адміністративний суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", надбавок, доплат та підвищень, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, за вирахуванням фактично сплачених сум.
Однак, у подальшому, пенсійний орган на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23 ГУПФ України в м. Києві провів перерахунок пенсії позивача з 01.12.2022, обмеживши розмір пенсії максимальним розміром. Загальний розмір пенсії з надбавками внаслідок перерахунку склав 26524,78 грн, а до виплати 23610,00 грн.
У рішенні від 20.06.2024 у справі №440/3653/24 Полтавський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI. Однак, суд наголосив, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ визнані такими, що не відповідають Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, внаслідок чого втратили чинність з дати ухвалення відповідного Рішення, а тому не можуть застосовуватись у спірних відносинах.
Суд у справі №440/3653/24, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18., звернув увагу на те, що внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
А відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №440/3653/24, що набрало законної сили, є остаточним, обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у справі №320/37964/23, крім іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2022 доплату в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень) до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Тобто, зазначене рішення від 08.05.2024 у справі №320/37964/23, на яке посилається представник відповідача, стосувалося нарахування щомісячної доплати, а не обмеження розміру пенсії.
При цьому, виконання рішення у справі №320/37964/23 жодним чином не впливає на обов'язок відповідача виконувати рішення суду у справі №440/36538/24.
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання.
Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habeture" "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Європейський суд з прав людини в ухвалі від 03 червня 2014 року у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) зауважив, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Отже, зміна нормативно-правового регулювання окремого питання дійсно може мати наслідком втрату актуальності судового рішення, у якому суд розглянув питання застосування норми права, що у подальшому зазнала змін.
Водночас за обставин цієї справи відповідні зміни у законодавстві з моменту набрання чинності рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 у справі №440/3653/24 не мали місця. Зокрема, вищезгадані положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та статті 2 Закону №3668-VI не змінились.
До того ж, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262-XII, зокрема у постановах від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18, від 10.09.2021 у справі №300/633/19 та від 24.09.2021 у справі №370/2610/17, від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21.
Крім того, у постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 27.01.2022 у справі №240/7087/20, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, від 02.08.2022 у справі №240/1369/21, від 09.02.2023 у справі №620/4148/20 Верховний Суд наголосив про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, відмовляючи позивачу у виплаті з 01.09.2021 пенсії без обмеження її максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в м. Києві щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 з обмеженням максимального розміру.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також зважає на принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Враховуючи викладене, суд з метою ефективного захисту прав позивача, вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФУ в Полтавській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 після її перерахунку з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 з обмеженням максимального розміру, а також зобов'язати пенсійний орган здійснити з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 2000 грн, індексацій з 01.03.2022 та 01.03.2023, 01.03.2024 та проведених виплат.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
Позивач звільнений від сплати судового збору.
Відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 з обмеженням максимального розміру.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахунок та виплату з 01.03.2022, 01.12.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та індексацій з 01.03.2022 та 01.03.2023, 01.03.2024 урахуванням проведених виплат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков