Справа № 420/15340/24
09 вересня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб - 10 960 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA758999980314020699000015714, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Савранська селищна ТГ/18050400.
Ухвалою суду від 27.05.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову виникла заборгованість у сумі 10960,20 грн. по єдиному податку з фізичних осіб, нарахованому згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №152623163130 від 12.07.2023 року. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом винесено податкову вимогу форми “Ф» №0025718-1308-1532 від 30.11.2023 року, яку направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена.
Як вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з копією ухвали суду від 05.06.2024 року повернуто у зв'язку з “за зазначеною адресою не проживає».
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
30.11.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми “Ф» за №0025718-1308-1532, якою ФОП ОСОБА_1 визначено суму податкового боргу.
Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.
Відповідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За приписами п. 58.3 ст. 58 ПК України (у редакції на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно матеріалів справи, станом на 22.03.2024 року відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки про суми податкового боргу та інтегрованої картки платника (IКП), податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 10960,00 грн.
Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла в результаті нарахування згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №152623163130 від 12.07.2023 року в сумі 10960,00 грн.
При цьому, ФОП ОСОБА_1 борг не погашено.
Суд вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу у сумі 10960,00 грн., з єдиного податку з фізичних осіб, відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а саме: “податковий борг» - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1 ст.59 ПК України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми “Ф» №0025718-1308-1532 від 30.11.2023 року, яку було направлено платнику рекомендованим листом.
Згідно з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту на адресу відповідача, поштове відправлення з податковою вимогою форми “Ф» №0025718-1308-1532 від 30.11.2023 року повернуто у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони, зокрема, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, згідно із положеннями п.42.4 ст.42 Податкового кодексу, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд враховує, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/16.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
Доказів визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми “Ф» №0025718-1308-1532 від 30.11.2023 року матеріали справи не містять.
Розмір податкового боргу становить 10960,00грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме приєднаною до справи роздруківкою інтегрованої картки платника податків, яка за правилами ст.ст. 73, 74 КАС України та Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року № 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 р. за № 321/35943), є належним та допустимим доказом невиконання податкового обов'язку з боку відповідача.
Згідно з пп.20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, серед іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Таким чином, позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 10960,00грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості 10 960 грн. 00 коп. по єдиному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UA758999980314020699000015714, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./ Савранська селищна ТГ/18050400.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.