Справа № 420/23397/24
09 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 25.07.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022, з 01.08.2024, максимальним розміром та щодо зняття з 01.08.2024 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» відносно перерахунку та виплати пенсії позивача;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.08.2024 згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03.10.2023 виходячи з основного розміру його пенсії 86 % сум грошового забезпечення та виплатити йому пенсію з урахуванням щомісячної доплати з 01.08.2024 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження його пенсії максимальним розміром при подальших перерахунках пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що він отримує пенсію, призначену згідно до Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та, що з 01.02.2022 та з 01.08.2024 йому перераховано пенсію, яку обмежено максимальним розміром та без нарахування щомісячної доплати з 01.08.2024 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Позивач, посилаючись на норми діючого законодавства України вказав, що обмеження пенсії максимальним розміром є протиправним, не відповідає нормам Конституції України, та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 05.08.2024 строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа відповідачу в його електронний кабінет. Згідно довідки, ухвалу суду від 05.08.2024 Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області було доставлено 25.07.2024 16:10.
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Запропоновано позивачу у 5-ти денний термін з дня отримання ухвали, усунути недоліки зазначені в ухвалі суду шляхом сплати судового збору.
01.08.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків з наданням доказів сплати судового збору.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 КАС України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України, у 2009 році був звільнений зі Служби безпеки України за вислугою років (32 роки).
01.05.2009 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі- Закону України №2262-ХІІ) йому призначено пенсію за вислугу років в розмірі 86 % грошового забезпечення, згідно Повідомлення про призначення пенсії №611 від 15.05.2009р.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 справа №420/31194/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.02.2022 року пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 03.10.2023 №1056 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2022 року, у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 справа №420/31194/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 16.07.2024 здійснено з 01.02.2022 року перерахунок пенсії на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Одеській області від 03.10.2023 №1056. Проте відповідачем застосовано обмеженням пенсії максимальним розміром та здійснено перерахунок без нарахування щомісячної доплати з 01.08.2024 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром та не нарахування щомісячної доплати з 01.08.2024 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» протиправними позивач за захистом своїх прав звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно статті 1 Закону № 2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 11 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно частини 1 статті 43 Закону № 2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII (в редакції з 01.01.2017) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Разом з тим, частину 7 статті 43 Закону № 2262-XII рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційним.
Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
В резолютивній частині рішення Конституційний суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016, а тому її положення застосуванню не підлягають.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII, який прийнято 06 грудня 2016 року та вперше опубліковано в газеті Голос України 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 1 січня 2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2016 р. замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 р.
Таким чином, зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, встановлюється, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року по справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року по справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року по справі № 638/6363/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 127/4270/17, від 15 квітня 2019 року по справі № 522/16973/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 295/2039/17, від 10 жовтня 2019 року по справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року по справі № 686/24928/16-а, від 10 вересня 2021 року по справі № 300/633/19.
Отже, після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 7-рп/2016 від 20.12.2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган визначаючи позивачу пенсії із обмеженням її максимальним діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
З урахуванням зазначеного, відповідач при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі № 420/31194/23 безпідставно обмежив максимальним розміром пенсію позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 максимальним розміром.
Оскільки відповідачем перерахунок пенсії позивача з 01.08.2024 не здійснювався, а обмеження пенсії максимальним розміром було здійснено за наслідками перерахунку пенсії з 01.02.2022, відповідно правових підстав для задоволення позову в цій частині судом не встановлено.
Суд зауважує, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивача без обмеження його пенсії максимальним розміром при подальших перерахунках пенсії необхідно відмовити з огляду на їх передчасність та відсутність підстав для задоволення.
Загалом суд не може задовольнити вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому на підставі вірогідності настання певних наслідків, оскільки рішення суду не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення), особливо за умови, що ні сторонам, ні суду не відомо про реальність їх настання у майбутньому.
Щодо інших заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Позивачем зокрема заявлена вимога щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 та з 01.08.2024 згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03.10.2023 виходячи з основного розміру його пенсії 86 % сум грошового забезпечення.
Судом встановлено, що згідно повідомлення про призначення пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2009 року призначено пенсію за вислугу років у розмірі 86 відсотків грошового забезпечення.
Одночасно з цим, рішенням Верховного Суду від 04.02.2019 № Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) у зразковій справі щодо зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсій військовослужбовцям було здійснено правовий висновок, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При цьому, Верховний Суд у вказаній справі вказав, що обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ;
б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач;
в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини, та інший предмет спору у подібних правовідносинах.
З урахуванням предмету спору, а також подальшої зміни законодавства, яка відбулась після 04.02.2019 суд дійшов висновку, що вказана правова позиція Верховного Суду до спірних правовідносин застосуванню не підлягає виходячи з наступного.
Так, Верховний Суд приймаючи вказане рішення зазначив, що доводи відповідача стосовно того, що задоволення позову призведе до виникнення диспропорції у розмірі перерахованих пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною другою статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, колегія суддів вважає недоречними, оскільки вони не ґрунтуються на нормах законодавства, яким врегульовано підстави, порядок, умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців. Суд вирішує даний спір в межах наявного правового регулювання, яке не містить положень щодо перегляду (зміни) при перерахунку пенсій її відсоткового значення від розміру грошового забезпечення. Проте суд звертає увагу, що Постановою КМУ № 103 по-різному визначено складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій військовослужбовців, які були призначені до 1 березня 2018 року, та пенсій, що будуть призначені після цієї дати.
Постановою КМУ № 103 в редакції на момент розгляду зразкової справи Верховним Судом було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме викладено пункт 5 викладено в такій редакції: “5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням, а також було внесено зміни в Додаток № 2 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103) та викладено Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій в новій редакції, а саме без врахування складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
За вказаних обставин, можна дійти висновку, що при прийнятті рішення по зразковій справі Верховний Суд керувався тим, що оскільки під час призначення пенсії позивачу з більшим відсотковим розміром грошового забезпечення були враховані відповідні складові грошового забезпечення, а після перерахунку з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 такі складові враховані не були, суд дійшов висновку про протиправність зменшення відповідного відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку.
Суд зауважує, що окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Таким чином, після прийняття Верховний Судом рішення по вказаній зразковій справі фактично було змінено законодавство, що регулює ці правовідносини, а отже застосування вказаного правового висновку до правовідносин щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям, на підставі довідок в яких враховані складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії не відповідає принципу правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме повідомлення про призначення пенсії ОСОБА_2 під час призначення пенсії йому було визначено процентну надбавку за вислугу років у 40%, у той же час під час перерахунку пенсії з 01.02.2022 процентну надбавку за вислугу років визначено у розмірі 50%.
За таких обставин, суд вважає, що використання під час перерахунку пенсії збільшеного розміру процентної надбавки за вислугу років, яке відбулось в наслідок зміни законодавства на момент здійснення перерахунку з одночасним залишення на тому самому рівні відсоткового значення розміру пенсії, без урахування діючого обмеження пенсії у 70% не відповідає принципу правової визначеності, оскільки викликає диспропорцію між розмірами пенсій, які були призначені військовослужбовцям до 01.01.2018 року та після вказаної дати.
Отже з урахуванням того, що під час призначення пенсії та його перерахунку на даний час враховуються всі складові грошового забезпечення, у тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, застосування відсоткового значення розміру пенсії станом на момент її призначення не відповідає принципу правової визначеності, оскільки ставить пенсіонерів, пенсію яким було призначено до 01.01.2018 у більше привілейоване положення в порівнянні з пенсіонерами, пенсія яких була призначена після 01.01.2018, що також призводить до порушення основоположного принципу рівності.
Судом також враховано, що перерахунок пенсії ОСОБА_2 було здійснено відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі № 420/31194/23 згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 1056 від 03.10.2023 з 01.02.2022, а не з 1 січня 2018 року на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704, що також виключає можливість застосування правового висновку, викладеного у рішенні Верховного Суду від 04.02.2019 № Пз/9901/58/18 (№240/5401/18) до спірних правовідносин.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати його пенсію з 01.02.2022 та з 01.08.2024 згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03.10.2023 виходячи з основного розміру його пенсії 86 % сум грошового забезпечення задоволенню не підлягають.
Щодо заявленої позивачем вимоги щодо виплатити йому пенсію з урахуванням щомісячної доплати з 01.08.2024 у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» суд зазначає наступне.
Пунктом 1 вказаної постанови визначено - установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Верховний Суд в постанові від 08 листопада 2022 року по справі № 420/2473/22 зазначив, що відповідно до пояснювальної записки до проекту постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду з 01.07.2021р. колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018р. було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018р.
У цьому разі, як свідчить наявна в матеріалах справи довідка Управління Служби безпеки України від 03.10.2023 № 1056, видана станом на 01.01.2022 року позивачу було переглянуто та збільшено всі складові його грошового забезпечення та інші показники основного розміру пенсії з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, а тому відсутні підстави стверджувати, що вказаний перерахунок не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
З розрахунків пенсії позивача станом на 11.07.2024 та 18.07.2024 вбачається, що до здійснення перерахунку пенсії за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 у справі № 420/31194/23 основний розмір пенсії складав 16585,96 грн., а після склав 39121,44, отже розмір пенсії після перегляду (перерахунку) збільшився більше ніж на 2000 гривень, а тому відповідачем правомірно, у повній відповідності до абзацу 3 пункту 1 Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.08.2024 знято щомісячну доплату у розмірі 2000 грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 1 статті 6 КАС України).
Положеннями частин 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Частиною 5 вказаної статті визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.2022 згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03.10.2023 без обмеження його пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 згідно Довідки про розмір грошового забезпечення №1056 від 03.10.2023 без обмеження його пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20987385.
Суддя Роман КАРАВАН