Справа № 420/23767/24
09 вересня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 29.07.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не проведення перевірки та не розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перевірку та розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
05.08.2024 ухвалою судді позовну ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів зареєстрованого місяця проживання чи перебування позивача.
09.08.2024 до суду надійшла позовна заява представника позивача (вхід.№ЕС/32910/24) про усунення недоліків на виконання ухвали від 05.08.2024 та зазначено адресу позивача.
13.08.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
02.09.2024 до суду надійшло клопотання (вхід.№ЕС/38852/24) представника відповідача, про продовження строку на подання відзиву, обґрунтовуючи його тим, що наслідками введення воєнного стану в Україні (повітряна тривога, ракетна чи інше збройне ураження території), нестабільні умови в роботі становлять поважні причини в даному випадку у пропуску строку на подання відзиву по справі. Кількість повітряних тривог за період з 13.08.2024 (дата відкриття провадження по справі) до 30.08.2024 становить 31, найдовша з них тривала 04 годин 33 хвилини 20 секунди 26.08.2024. Саме під час цієї, найдовшої тривоги за цей період, російські окупанти завдали масованого ракетного удару по території України. Ціллю росіян стала енергетична та цивільна інфраструктури. Через це в деяких регіонах, в тому числі і в м. Одесі, повідомили про екстрені відключення світла. Через нестабільну ситуацію, яку викликали російські обстріли, в м. Одесі протягом тривалого часу були ураження внаслідок ракетних збройних уражень території, мали місце довготривалі повітряні тривоги, що призвело до неможливості здійснювати заходи робочого процесу співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_4 в повному обсязі. Також одним із наслідків військової агресії рф є погіршення ситуації у енергосистемі, що призводить до необхідності введення графіків відключення світла. Як повідомляє офіційне джерело у "Укренерго", однією з причин, чому не вдається уникнути відключень світла, є наслідки масованого російського обстрілу об'єктів енергетики в березні-червні 2024 року. Друга причина полягає у підвищенні температури повітря. Станом на теперішній час штат військовослужбовців, державних службовців та інших співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 заповнений менш ніж на 60 % (інформація про чисельність штатного розкладу ІНФОРМАЦІЯ_4 належить до секретної інформації та не підлягає розголошенню), що також призвело до неможливості здійснювати заходи робочого процесу співробітниками в повному обсязі. У КАС України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Вирішуючи питання щодо отриманого клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 121 КАС України, пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4 ст. 121 КАС України).
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків».
04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Гарантії, пов'язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001р.).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Відтак, враховуючи доводи відповідача, суд вважає за доцільне клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відзиву задовольнити та поновити відповідачу строк для подання відзиву.
Керуючись ст.ст.7,12,44, 121, 162, 248, 256, 294 КАС України, суд
Клопотання (вхід.№ЕС/38852/24) представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву - задовольнити.
Поновити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для подання до Одеського окружного адміністративного суду відзиву по справі № 420/23767/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА