09 вересня 2024 р. № 400/6181/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
провизнання протиправним та скасування рішення від 05.10.2021 №0083742410, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, або ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Д1ІС у Миколаївській області № 0083742410 від 05.10.2021 р. про анулювання реєстрації платника єдиного податку;
- зобов'язання Головного управління ДПС у Миколаївській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2021 р. та включити його до реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області як фізична особа-підприємець. З 01.01.2012 р. по 31.12.2019 р. ФОП ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІ групи, а з 01.01.2020 р. - на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку ІІІ групи.
27.05.2024 позивач отримав лист ГУ ДПС в Миколаївській області № 13805/6/14- 29-24-14-02 від 10.05.2024 р., із змісту якого позивачу стало відомо, що 05.10.2021 ГУ ДПС у Миколаївській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за № 00/8375/14-09-24-10. На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не проведено перевірку з питань сплати позивачем податків та документально не зафіксовано дату виникнення та строку наявності податкового боргу як передумови для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що згідно інформаційних баз даних ДПС України по ФОП ОСОБА_1 за карткою особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 18010900, орендна плата з фізичних осіб обліковувався податковий борг станом на: 01.04.2021р. в сумі 5310,73 грн.; 01.05.2021р. в сумі 5238,14 грн.; 01.06.2021р. в сумі 5365,55 грн.; 01.07.2021р. в сумі 10792,96 грн.; 01.08.2021р. в сумі 16220,37 грн.; 01.09.2021р. в сумі 5427,41 грн. Вказав, що згідно з пп.3 п. 299.11 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платника податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби у разі несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку. З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Миколаївській області як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності - (код КВЕД 10.61) виробництва макаронних виробів і подібних борошняних виробів (код КВЕД 10.73), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20), а також інші пов'язані із цим види діяльності та є платником єдиного податку.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПІ з 11.02.2009 року, платник єдиного податку 2 групи з 01.01.2012 та 3 групи з 01.01.2020 по 30.09.2021.
Згідно інформаційних баз даних ДПС України по ФОП ОСОБА_1 за карткою особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 18010900 орендна плата з фізичних осіб обліковувався податковий борг станом на:
- 01.04.2021р. в сумі 5310,73 грн.;
- 01.05.2021р. в сумі 5238,14 грн.;
- 01.06.2021р. в сумі 5365,55 грн.;
- 01.07.2021р. в сумі 10792,96 грн.;
- 01.08.2021р. в сумі 16220,37 грн.;
- 01.09.2021р. в сумі 5427,41 грн.
Підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу надано право територіальним органам ДПС анулювати реєстрацію платника єдиного податку третьої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку на підставі рішення у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.
На підставі підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 рішенням контролюючого органу від 05.10.2021 №0083742410 анульовано реєстрацію платника єдиного податку 3 групи ФОП ОСОБА_1 .
На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не проведено перевірку з питань сплати позивачем податків та документально не зафіксовано дату виникнення та строку наявності податкового боргу як передумови для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Абзацом 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).
Приписами п. 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Судом встановлено, що рішення №0083742410 від 05.10.2021 року "Про анулювання реєстрації платником єдиного податку" прийнято на підставі інформаційних баз даних ДПС України по ФОП ОСОБА_1 за карткою особового рахунку за кодом бюджетної класифікації 18010900 орендна плата з фізичних осіб, яким встановлено, що позивач має податковий борг.
Водночас, суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пунктом 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Крім того, зі змісту п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів України від 14.06.2013 року №165, вбачається, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою. Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).
В свою чергу, питання своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 року у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 року у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 року у справі №813/87/16 та від 04.05.2023 року у справі №320/1040/19.
Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 року у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 року у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 року у справі №813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань, ГУ ДПС у Миколаївській області не надано.
Водночас, як вбачається зі змісту відзиву відповідача та відповіді на адвокатський запит, оскаржуване рішення прийнято на підставі інтегрованої картки платника податку, згідно з якою, у період з 01.04.2021 по 01.09.2021року за позивачем рахувалась заборгованість по орендній платі з фізичних осіб.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Пункт 286.2 статті 286 цього ж кодексу визначає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 року у справі №916/385/19 зазначила, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця, при цьому, правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх, оскільки визначила, що критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Також у вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.
Як вбачається з матеріалів справи, нарахування зобов'язання ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю, а також про винесення відповідного податкового повідомлення - рішення з викладенням даних про настання події узгодження визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання з орендної плати не міститься.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податковим органом порушено вищезазначені правові положення податкового законодавства, а тому рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку №0083742410 від 05.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити статус платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 30.09.2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами Податкового кодексу України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, з врахуванням наведених обставин а також те, що оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку та включити до реєстру платників єдиного податку з 30.09.2021 року.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікоої картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 0083742410 від 05.10.2021 року про анулювання реєстрації платником єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Миколаївській області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку третьої групи з 30.09.2021 року та включити до реєстру платників єдиного податку.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник