06 вересня 2024 р. № 400/3709/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 54640,53 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі-позивач, ГУ ДПС у Миколаївській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути на користь відповідного місцевого бюджету Братської територіальної громади в рахунок погашення податкового боргу суму 54 640,53 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг, проте всупереч вимогам чинного законодавства він є непогашеним.
Ухвалою від 29.04.2024 суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення її недоліків - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання ухвали суду від 29.04.2024 позивач надав докази направлення позовної заяу в новій редакції та доказ направлення відповідачу позовної заяви в новій редакції рлистом з описом вкладення.
Ухвалою від 13.05.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі і призначив судове засідання о 10 год 00 хв 13 червня 2024 року.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за його адресою, зазначеною в Єдиному державному демографічному реєстрі, рекомендованим поштовим відправленням із зворотним повідомленням, яке було вручено відповідачу 24.05.2024.
Згідно з пунктом п'ятим частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На підставі вищенаведеного ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу.
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, правової позиції по суті спору не висловив.
Представник позивача 13.06.2024 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідач свого представника у судове засідання 13.06.2024 не направив, про дату, час і місце судового розгляду відповідач був належно повідомлений.
У зв'язку з цим суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 69 323,9 грн, з яких:
- заборгованість із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості - сума 19 479,80 грн;
- заборгованість із сплати орендної плати з фізичних осіб - сума 49 844,10 грн.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки регулюється статтею 266 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з підпунктом 287.1 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Податковий борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, що виникло на підставі:
- податкового повідомлення - рішення від 07.09.2022 № 1373418-2405-1414 - сума 485,10 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 07.09.2022 № 1373419-2405-1414 - сума
5 527,50 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 07.09.2022 № 1373416-2405-1414 - сума
1 150,50 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 07.09.2022 № 1373417-2405-1414 - сума
2 187,60 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 18.05.2023 № 0057839-2412-1414 - сума
1 246,37 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 18.05.2023 № 0057840-2412-1414 - сума
2 369,90 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 18.05.2023 № 0057841-2412-1414 - сума
5 987,80 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 18.05.2023 № 0057842-2412-1414 - сума 525,33 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102847-2412-1408 - сума
41 163,21 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102848-2412-1408 - сума
2 899,82 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102849-2412-1408 - сума
1 783,65 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102850-2412-1408 - сума 678,05 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102851-2412-1408 - сума 973,10 грн;
- податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102845-2412-1408 - сума
2 346,27 грн.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, згідно з пунктами 42.2, 42.5 якої документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Наведені вище податкові повідомлення - рішення були надіслані відповідачу рекомендованими поштовими відправленнями із зворотними повідомленнями.
Податкові повідомлення-рішення № 0057839-2412-1414, № 0057840-2412-1414, № 0057841-2412-1414 та № 0057842-2412-1414 були вручені відповідачу. Податкові повідомлення-рішення № 1373418-2405-1414, № 1373419-2405-1414, № 1373416-2405-1414, № 1373417-2405-1414, № 102847-2412-1408, № 102848-2412-1408, № 102849-2412-1408, № 102850-2412-1408, № 102851-2412-1408 та № 102845-2412-1408 були повернуті позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку про причину невручення - «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, податок з орендної плати сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Докази оскарження чи скасування вказаних вище податкових повідомлень - рішень у матеріалах справи відсутні.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідачем було частково сплачено суму заборгованості з орендної плати з фізичних осіб відповідно до податкового повідомлення - рішення від 05.06.2023 № 102847-2412-1408 в сумі 14 683,37 грн, тому стягненню підлягає 54 640,53 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання у сумі 54 640,53 грн є узгодженим.
Отже, самостійно визначена контролюючим органом сума боргу узгоджена, однак не сплачена та набула статусу податкового боргу.
Позивач вживав заходів, передбачених пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, з метою погашення податкового боргу, а саме: відповідачу було надіслано податкову вимогу від 10.09.2021 № 0039746-1305-1414 рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення, яке було повернуте до ГУ ДПС у Миколаївській області з відміткою оператора поштового зв'язку про підставу повернення - "за закінченням терміну зберігання".
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України встановлює, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на день розгляду справи податковий борг у сумі 54 640,53 грн залишається непогашеним.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, за відповідачем обліковується податковий борг, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, на час розгляду справи доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку відповідачем суду не надано, на підставі чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 54 640,53 грн належить задовольнити.
Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідного місцевого бюджету Братської територіальної громади в рахунок погашення податкового боргу 54 640,53 грн (п'ятдесят чотири тисячі шістсот сорок гривень п'ятдесят три копійки).
Суддя В.В. Птичкіна