про вжиття заходів забезпечення позову
09 вересня 2024 року справа №380/18610/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (далі - позивач, ТОВ «НВП «Гетьман») з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 20.08.2024 №4419-ПП «Про проведення фактичної перевірки»;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», результати якої оформлено актом (довідкою) «про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження (рішення) про анулювання (припинення дії) ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202400071, дата реєстрації 28.08.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Наукововиробниче підприємство «Гетьман», на підставі акту (довідки) «про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036;
- зобов'язати Державну податкову службу України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження (рішення) про анулювання (припинення дії) ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний номер 990108202400023, дата реєстрації 25.04.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Наукововиробниче підприємство «Гетьман», на підставі акту (довідки) «про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036, складеного Головним управлінням ДПС у Львівській області.
Ухвалою суду від 06.09.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій просить:
- заборонити Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Львівській області вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до припинення/анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202400071, дата реєстрації 28.08.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», з підстав викладених в акті (довідці) «про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036, складеному Головним управлінням ДПС у Львівській області - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;
- заборонити Державній податковій службі України та Головному управлінню ДПС у Львівській області вчиняти дії, спрямовані на прийняття рішень, які призводять до припинення/анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний номер 990108202400023, дата реєстрації 25.04.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», з підстав викладених в акті (довідці) «про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036 складеному Головним управлінням ДПС у Львівській області - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення його порушених прав та інтересів, оскільки основним видом діяльності підприємства є виробництво та оптова торгівля алкогольними напоями.
Зазначив, що під час агресивної війни, підприємство з останніх сил намагається зберегти не лише свої активи, ділову репутацію, але й робочі місця сотень працівників та виконати свої зобов'язання щодо сплати податків до державного бюджету. Продукція підприємства реалізовується у великій кількості національних мережах магазинів, зокрема, в таких як «АТБ» (Замовник ТОВ «АТБ Маркет»); «Сільпо» (Замовник ТОВ «Фоззі комерц»); «МЕТРО» (замовник ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»); «NOVUS» (замовник ТОВ «Новус Україна»); ТОВ «Епіцентр - К» та ТОВ «Нова Лінія 1». Також, реалізація продукції здійснюється і в регіональних мережах магазинів. Окрім того, підприємство здійснює експорт продукції, зокрема, таким компанія як BGA International USA Inc, UA Beverage INC, Tovtry Importing Inc (США); Monolith Italia Nord S.r.l. (Італія); LLC Dovgan GmbH (Німеччина), про що відповідачем зазначено в оскарженому акті про результати фактичної перевірки від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036.
Заявник зауважує, що співпраця із контрагентами здійснюється на дуже жорстких умовах, за порушення яких на постачальника покладаються особливо обтяжливі для підприємства штрафні санкції.
Крім того, вказує, що підприємство є роботодавцем для великої кількості працівників (понад 350 осіб), у тому числі і для значної кількості внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується штатним розписом.
Таким чином, анулювання ліцензій спричинить зупинення господарської діяльності товариства; невиконання зобов'язань перед контрагентами; руйнування ділової репутації перед контрагентами; застосування до позивача штрафних санкцій у великому розмірі за невиконання умов договорів із контрагентами; блокування формування доходу, як наслідок неможливість сплати позивачем податків; виплати заробітної плати.
На думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав та інтересів підприємства від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, із вищевикладених підстав, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право підприємства на здійснення господарської діяльності та надасть можливість підприємству, до остаточного вирішення даного спору, реалізовувати своє право на здійснення своєї господарської діяльності, а також забезпечувати робочими місцями сотні працівників та виконати свої зобов'язання щодо сплати податків до державного бюджету під час війни.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується таким.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. Водночас обов'язок доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
При цьому, з огляду на приписи статті 151 КАС України небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Так, згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман» є 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. У зв'язку з чим ТОВ «НВП «Гетьман» отримано ліцензії на право виробництво алкогольних напоїв реєстраційний номер 990108202400023, дата реєстрації 25.04.2024, термін дії безстроковий та на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) реєстраційний номер 990208202400071, дата реєстрації 28.08.2024, термін дії з 28.08.2024 до 28.08.2029.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).
Анулювання ліцензії - позбавлення суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії (стаття 1 Закону №481/95-ВР).
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання (стаття 3 Закону №481/95-ВР).
Виключний перелік підстав та процедура анулювання ліцензій визначені статтями 3 та 15 Закону №481/95-ВР. Зокрема, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв'язку (стаття 15 Закону №481/95-ВР).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
- виробництва алкогольних напоїв з використанням інших видів спирту (крім етилового, який відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД, та спиртових дистилятів, які відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, одержаних із сільськогосподарської продукції) - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15000 гривень;
- оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Таким чином, анулювання відповідних ліцензій призводить до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі наслідки як неможливість сплати підприємством податків та загальнообов'язкових платежів за результатами господарської діяльності, позбавить підприємство можливості своєчасно та у повному обсязі сплачувати заробітну плату працівникам, виконувати взяті на себе зобов'язання щодо реалізації алкогольних напоїв за раніше укладеними договорами та застосування адміністративних стягнень.
Крім того, згідно з штатним розписом у трудових відносинах з ТОВ «НВП «Гетьман» перебувають понад 350 найманих працівників, яким нараховується та виплачується заробітна плата, підприємством сплачується єдиний внесок та відповідні податки до бюджету.
Оскільки предметом позову у справі є правомірність призначення ГУ ДПС у Львівській області фактичної перевірки та дії ГУ ДПС у Львівській області під час проведення такої, враховуючи викладене суд вважає, що ТОВ «НВП «Гетьман» обрав спосіб забезпечення позову, який є співмірним до позовних вимог, що заявив позивач у цій справі.
За відсутності визначення порушень, які стали підставою для призначення фактичної перевірки, в аспекті зумовлених перевіркою фактичних та юридичних наслідків для позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову, з позиції суду існують достатні підстави, визначені пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову. Адже анулювання ліцензій під час розгляду справи в суді позбавляє позивача права на подальше здійснення такої діяльності та може спричинити до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків позивача, вивільнення працівників, що матиме наслідком ускладнення або неможливість відновлення господарської діяльності у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
З огляду на викладене суд погоджується з доводами заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних фінансових наслідків для нього та істотно ускладнить поновлення його прав, оскільки заборона здійснення виготовлення та оптової торгівлі алкогольними напоями спричинить зупинення господарської діяльності позивача, втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та зборів, орендної плати тощо, неможливості виконання своїх договірних зобов'язань перед контрагентами, втрата ділової репутації.
Тим самим будуть істотно порушені права позивача, якого фактично позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження в судовому порядку.
Викладені обставини свідчать про те, що у разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Така ж правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №240/2761/22, а також в постановах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі №440/6755/21 та від 13.07.2022 у справі №240/26736/21.
Таким чином, суд вважає, що наведені ТОВ «НВП «Гетьман» обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування.
Також, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин цієї справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Вказані висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 15.02.2023 у справі №160/9989/22, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 27.07.2023 у справі №160/7346/23, від 04.05.2023 у справі №380/12161/21, від 06.04.2023 у справі №300/4615/22, від 22.03.2023 у справі №380/8301/22, від 31.11.2023 у справі №140/8709/21.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Згідно з статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Тому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з частиною 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з частиною 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дії ДПС України та ГУ ДПС у Львівській області, спрямовані на анулювання ТОВ «НВП «Гетьман» ліцензії на право виробництво алкогольних напоїв реєстраційний номер 990108202400023 та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 13250314201900342 до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову. Водночас, у випадку безпідставності позовних вимог ТОВ «НВП «Гетьман», вжиття заходів забезпечення позову не перешкоджатиме анулюванню ліцензій.
Обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету, та водночас вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Окрім цього, суд зауважує, що вжиття заходів забезпечення позову в заявлений позивачем спосіб не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті. Правова оцінка дій та рішення відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.
Суд вважає, що застосування такого заходу забезпечення позову є наданням тимчасового захисту можливо порушених прав позивача та відповідає завданням, засадам і принципам адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову є обгрунтованою та слід задовольнити.
Водночас судом з'ясовано, що ліцензія на виробництво алкогольних напоїв видана ДПС України, а ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями видана ГУ ДПС у Львівській області. Тому, заяву представника позивача слід задовольнити частково, а саме: зобов'язати ДПС України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв; зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту).
Керуючись статтями 77, 150-154, 241-243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
1. Заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну податкову службу України утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, реєстраційний номер 990108202400023, дата реєстрації 25.04.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», з підстав викладених в акті (довідці) «Про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області утриматися від вчинення дій щодо прийняття розпорядження про анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 990208202400071, дата реєстрації 28.08.2024, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Гетьман», з підстав викладених в акті (довідці) «Про результати фактичної перевірки ТОВ «НВП «Гетьман» від 28.08.2024 №35977/13-01-09-01/31804036 - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
4. У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
5. Примірник ухвали про забезпечення позову відповідно до частини 2 статті 156 КАС України негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направити для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до частини 8 статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Згідно з частиною 1 статті 156 КАС України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя Кравців О.Р.