про залишення позовної заяви без руху
09 вересня 2024 рокусправа № 380/18498/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФІК МЕНЕДЖЕМНТ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАФІК МЕНЕДЖЕМНТ» (79021, Львівська область, м.Львів, вул.Кульпарківська,93; код ЄДРПОУ 39612538) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393) із вимогами:
- визнати протиправними та скасувати:
1. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10709136/39612538 від 12.03.2024;
2. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10709135/39612538 від 12.03.2024;
3. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10844094/39612538 від 04.04.2024;
4. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10844093/39612538 від 04.04.2024;
5. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10844095/39612538 від 04.04.2024;
6. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10904195/39612538 від 16.04.2024;
7. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10925800/39612538 від 18.04.2024;
8. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10925801/39612538 від 18.04.2024;
9. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10925799/39612538 від 18.04.2024;
10. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №11044502/39612538 від 14.05.2024;
11. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №11044501/39612538 від 14.05.2024;
12. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №10925798/39612538 від 18.04.2024;
13. Рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №11398044/39612538 від 17.07.2024;
- зобов'язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації (зареєструвати) в Єдиному державному реєстрі податкових накладних датою їх подачі наступні податкові накладні:
1) Податкову накладну №6 від 04.10202;
2) Податкову накладну №64 від 22.12.202;
3) Податкову накладну №2 від 01.11.2021;
4) Податкову накладну №4 від 01.11.2021;
5) Податкову накладну №5 від 01.11.2021;
6) Податкову накладну №40 від 09.11.2021;
7) Податкову накладну №46 від 12.11.2021;
8) Податкову накладну №47 від 12.11.2021;
9) Податкову накладну №49 від 12.11.2021;
10) Податкову накладну №3 від 01.12.2021;
11) Податкову накладну №6 від 03.12.2021;
12) Податкову накладну №49 від 16.12.2021;
13) Податкову накладну №7 від 07.11.2022.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Так, в силу приписів статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Пов'язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Як вбачається із заявлених позивачем вимог, позивачем оскаржуються рішення ГУ ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних, в загальній кількості 13 штук. Оцінюючи пов'язаність вимог підставами виникнення і поданими доказами, слід враховувати, що у відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Поряд з цим, аналізуючи зміст позовної заяви та додані до неї документи, суд наголошує, що підстави позову, у даному випадку, є індивідуальними, оскільки було прийнято 13 різних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які були складені позивачем під час здійснення господарських операцій щодо різних наданих послуг, що також супроводжуються різними доказами та підставами їх виникнення.
Крім цього, суд зазначає, що з аналізу оскаржуваних рішень, судом встановлено, що усі вони прийняті з інших підстав.
Представник позивача у позовній заяві просить суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу, відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Таким чином, оскільки позивачем у даній позовній заяві об'єднано вимоги, які за заявленим предметом та підставами не можуть бути розглянуті одночасно, суд не вбачає наявності підстав для відкриття провадження у справі, оскільки зазначені недоліки позовної заяви свідчать про її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що допущене позивачем порушення не є формальним, оскільки фактично унеможливлює розгляд справи за вимогами, не пов'язаними між собою підставою їх виникнення та відповідними доказами.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суд зазначає, що позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 122 розділу V “Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII “Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 року № 26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Вказаним Рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при поданні значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Також, відповідно до ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Отже, враховуючи вищенаведене, позивачеві необхідно подати до суду позовну заяву у паперовому вигляді, із належним чином засвідченими письмовими доказами.
Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024» встановлено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00грн.
Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Сама позовна заява містить 26 вимог немайнового характеру до двох відповідачів про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 78728,00 грн. (3028,00 грн.*26).
Оскільки у цій справі позивач позовну заяву подав в електронній формі через підсистему “Електронний суд», розмір судового збору становить 36336 грн. (62982,40 грн. * 0,8).
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Судом встановлено, що позивачем долучено до матеріалів позовної заяви платіжну інструкцію №1655 від 27.08.2024 про сплату судового збору в розмірі 31491,20 грн.
З огляду на викладене, позивачу слід ще долучити до матеріалів справи документ про доплату судового збору в розмірі 31491,20 грн.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 КАС України).
За таких обставин позовна заява відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме - надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати обставини, які можуть бути враховані судом, як поважні, для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) заяву про усунення недоліків позовної заяви (вказати номер справи та прізвище судді), до якої додати:
- уточнену позовну заяву приведену у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, із заявленими вимогами, що мають єдині підстави виникнення та доказування яких спирається на однакові докази, або подати до суду окремі позови у відповідності до визначеного позивачем предмета спору;
- позовну заяву у паперовому вигляді, із належним чином засвідченими письмовими доказами;
- докази доплати судового збору в сумі 31491,20 грн;
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна