06 вересня 2024 рокусправа № 380/4177/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №135 «Про результати проведення службового розслідування» щодо накладення на заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана;
- скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №135 «Про результати проведення службового розслідування» про накладення на заступника командира - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догана.
Ухвалою суду від 04.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що службове розслідування, на підставі якого винесено оскаржений наказ, проведено посадовим особами відповідача з порушеннями вимог чинного законодавства. Окрім того, позивач вважає, що відповідно до висновків акта службового розслідування не встановлено протиправності його дій, вини, зв'язку між допущеними порушеннями та неналежним виконанням обов'язків та дотримання вимог законодавства іншими посадовими особами.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що відповідно до висновків службового розслідування від 29.12.2023 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який полягав у недотриманні порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет; нездійсненні дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом; недостатній організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки; недостатньому контролю за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ІТС, що спричинило передумови для розголошення відомостей службового характеру. Також, зауважив, що відповідно до статті 83 Дисциплінарного статут Збройних Сил України прийняттю рішення командира про накладенні на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Таке проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та ступеня вини. Крім того, вказав, що накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих військовослужбовців, вибір виду дисциплінарного стягнення є дискреційним повноваженням командира військової частини або вищестоящого командира і командувача. Уникнення дисциплінарної відповідальності за вчинене порушення, невиконання обов'язку може призвести до негативних наслідків, наслідків у вигляді порушення військової дисципліни іншими військовослужбовцями, виникнення відчуття безкарності за порушення вимог законів та підзаконних актів та інших.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді заступника командира полку - начальника логістики Військової частини НОМЕР_2 , яка перебуває в підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_1 .
На підставі довідки про перевірку стану охорони державної таємниці в Військовій частині НОМЕР_2 від 05.12.2023 №350/173/8/1998дск/цу начальник Військової частини НОМЕР_1 видав наказ №487ад від 08.12.2023 «Про призначення службове розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки службової на засобах електронно-обчислювальної техніки у Військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб».
За результатами службового розслідування, встановлено: «[…] 24.11.2023 під час здійснення перевірки стану охорони державної таємниці в військовій частині НОМЕР_2 комісією відділу охорони державної таємниці та захисту інформації повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в приміщенні №8 будівлі №6/1 (служби логістики військової частини НОМЕР_2 ) виявлено електронно-обчислювальну машину із встановленим машинним носієм інформації HDD TOSHIBA s/n НОМЕР_3 TJCOF8T, яка підключена до мережі Інтернет та використовується для обробки і зберігання електронних файлів службових документів (далі по тексту акту службового розслідування мова йде про один і той самий ПЕОМ з встановленим жорстким магнітним диском HDD TOSHIBA s/n НОМЕР_3 TICOF8T, яка експлуатувалась в приміщенні №8 будівлі №6/1 та була підключена до мережі Інтернет). Всього виявлено 8764 текстових документів, в тому числі телеграми СЕДО, керівництво з питань технічного забезпечення зв?язку та автоматизації управління військами Збройних Сил України (додаток №1).
[…] службовим розслідуванням було встановлено факт використання ПЕОМ в приміщенні 8 будівлі 6/1 військової частини НОМЕР_2 на якому оброблялись державні інформаційні ресурси без попереднього створення комплексної системи захисту з підтвердженою інформацією, дане порушення створює передумови витоку службової та таємної інформації. За результатами службового розслідування винні посадові особи, що порушили вимоги Порядку 727, свої функціональні обов?язки та вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
[…] 3. За порушення вимог ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», ст.ст. 16, 59, 77 Статуту внутрішньої служби, пункту 1.12.7 Інструкції №124, пунктів 6.1, 6.6, 6.11, 6.20 Порядку №727, Положення про службу захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військової частини НОМЕР_2 , введеного в дію наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2022 №250дск/од, в частині щодо недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ІТС, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру, заступника командира полку - начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №135 «Про результати проведення службового розслідування» до заступника командира полку - начальника логістики Військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Вважаючи наказ про накладення дисциплінарного стягнення безпідставним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Вирішуючи спір суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Головним питанням у цьому спорі є оцінка дій та рішень суб'єкта владних повноважень в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-XII). Також, Закон №2232-XII визначає загальні засади проходження військової служби в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), затверджений Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 №548-XIV.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями
Відповідно статті 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України. Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Згідно з статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:
- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;
- бути пильним, зберігати державну таємницю;
- додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до приписів статті 5 Дисциплінарного статуту за стан військової дисципліни у з'єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення (частина 1).
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України» (частина 3).
Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов'язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни (частина 4).
Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність (частина 6).
Відповідно до статті 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження.
Згідно з частиною 1 статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Положеннями статті 48 Дисциплінарного статуту передбачено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);
ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);
д) пониження в посаді;
е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);
є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);
ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83 Дисциплінарного статуту).
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до положень статті 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
З аналізу викладених норм права слід виснувати, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. При цьому, з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З доказів у справі суд встановив, що на підставі довідки про перевірку стану охорони державної таємниці в Військовій частині НОМЕР_2 від 05.12.2023 №350/173/8/1998дск/цуо призначено службове розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки службової на засобах електронно-обчислювальної техніки у Військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних собі.
Командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ №487ад від 08.12.2023 «Про призначення службове розслідування для встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки службової на засобах електронно-обчислювальної техніки у Військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб».
За результатами службового розслідування проведеного комісією у складі: голови комісії - заступника начальника штабу Військової Частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , членів комісії - начальника відділу охорони державної таємниці та захисту інформації помічника командира Військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 , старшого офіцера відділу охорони державної таємниці та захисту інформації Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_4 , начальника групи технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам відділу охорони державної таємниці та захисту інформації Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 , начальника служби захисту інформації в автоматизованих системах Військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 , офіцера групи технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам відділу охорони державної таємниці та захисту інформації майора ОСОБА_7 складено акт службового розслідування від 29.12.2023.
Під час проведення службового розслідування встановлено, що: «Згідно запиту від 21.12.2023 №350/173/617, від військової частини НОМЕР_2 за №350/490/46/2092 від 23.12.2023 (додаток №2) отримано копії Інвентаризаційного опису необоротних активів від 14.07.2023, окремих аркушів формуляра на ПК Intel Core i5 №PS223VSL, сторінки журналу обліку машинних носіїв інформації військової частини НОМЕР_2 , Схеми розміщення ПЕОМ, які планується підключити до ІСД-Інтернет у військовій частині НОМЕР_2 .
Розгляд отриманих копій документів дозволяє встановити, що:
персональна електронно-обчислювальна машина ПК Intel Core і5 заводський номер PS223VSL перебуває на обліку у військовій частині НОМЕР_4 ;
машинний носій HDD TOSHIBA s/n НОМЕР_5 обліковано службовому діловодстві військової частини НОМЕР_2 за інв. №45, видано виконавцю ОСОБА_8
схема розміщення ПЕОМ, які планується підключити до ІСД-Інтернет у військовій частині НОМЕР_2 (в частині щодо підключення ПЕОМ начальника продовольчої служби в приміщенні №8 будівлі №6/1), інв. №625, погоджена помічником командира - начальником служби охорони державної і таємниці військової частини НОМЕР_2 майором ОСОБА_9 19.11.2023.
Також в №350/490/46/2092 від 23.12.2023 командуванням військової частини НОМЕР_2 повідомлено, що Перелік службових осіб військової частини НОМЕР_2 , допущених до обробки інформації на АРМ ІСД-Інтернет, Атестат відповідності на комплексну систему захисту інформації, створену на ПЕОМ, що підключена до мережі Інтернет (ЖМД HDD TOSHIBA s/n НОМЕР_6 ) у військовій частині НОМЕР_2 відсутні (не розроблялись).
[…] Таким чином встановлено, що згідно рапорту (клопотання) начальника логістики військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 ПЕОМ продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 (в серпні - вересні) 2023 року було підключено до мережі Інтернет. Підключення ПЕОМ до мережі Інтернет в приміщенні №8 будівлі 6/1 військової частини НОМЕР_2 здійснювалось військовослужбовцями військової частини НОМЕР_2 .
Попередньо на ПЕОМ оброблялась службова інформація належності військової частини НОМЕР_2 та Збройних Сил України. При підключенні до мережі Інтернет та під час користування АРМ ІСД-Інтернет вимоги Порядку №727 не дотримувались, а саме:
- на ПЕОМ оброблялись державні інформаційні ресурси без попереднього створення комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю;
- обмін інформацією між ІСД-Інтернет здійснювався з використанням жорсткого магнітного диску HDD TOSHIBA s/n 49TJCOF8T;
- переліку службових осіб структурного підрозділу військової частини НОМЕР_2 (служби логістики), допущених до обробки інформації на АРМ ІСД-Інтернет, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_2 не створювалось (проте, до ПЕОМ мали доступ інші виконавці, окрім старшого лейтенанта ОСОБА_8 );
- схема розміщення ПЕОМ, які планується підключити до ІСД-Інтернет у військовій частині НОМЕР_2 розроблена та погоджена більше ніж за два місяці після фактичного підключення до мережі Інтернет;
- експлуатаційна документація на АРМ ІСД-Інтернет не оформлювалась;
- контроль за порядком оброки інформації на засобах електронно-заступником командира обчислювальної техніки в службах логістики військової частини НОМЕР_2 заступником командира полку - начальником логістики підполковником ОСОБА_1 не здійснювався.
При отриманні в користування ПЕОМ, підключеного до ІС-Інтернет, начальником продовольчої служби логістики старшим лейтенантом ОСОБА_8 доповіді безпосередньому начальнику про зберігання на ПЕОМ електронних файлів службових документів не надавалось».
Під час проведення службового розслідування отримано пояснення від начальника продовольчої служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 . Відповідно до наданих пояснень підключення ПЕОМ до мережі Інтернет здійснювалося невстановленими особами до прийняття ОСОБА_8 справ та посади начальника продовольчої служби логістики Військової частини НОМЕР_2 , тобто до вересня 2023 року. Окрім ОСОБА_8 доступ до ПЕОМ на час відпустки міг отримати майор ОСОБА_10 Інтернет на вказаній ПЕОМ використовувався для функціонування програмного забезпечення ПРОД-22, що створена для подання електронних заявок на продукти харчування та яка забезпечує отримання доступу до електронної бази даних Міністерства оборони України. Також, ОСОБА_8 обізнаний про заборону на обробку службової інформації на вказаній ПЕОМ. Особисто документів не розробляв, ніяких підключень до ПЕОМ не здійснював.
Також, під час службового розслідування отримано пояснення від ОСОБА_1 . Відповідно до наданих пояснень підключення ПЕОМ здійснювалося в період з серпня по вересень 2023 року. Відповідальним за ПЕОМ є начальник продовольчої служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 ПЕОМ використовується для роботи програми ПРОД-22 та для відпрацювання супутніх документів. Також, зберігалися документи, які завантажені на ЖМД до підключення Інтернету. Обмін інформацією через мережу Інтернет здійснюється з суб?єктами господарювання, які постачають продукти харчування до військової частини НОМЕР_2 . Для обміну інформацією використовувалися зареєстрований ЖМД та USB накопичувачі. Також, ОСОБА_1 обізнаний про заборону обробки службової інформації на вказаній ПЕОМ. Шляхів потрапляння на ЖМД вказаного ПЕОМ електронних копій документу «Керівництво з питань технічного забезпечення зв?язку та автоматизації управління військами Збройних Сил України» (файл GLAVA01.rtf) не пояснено. Контроль за порядком оброки інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки в службах логістики військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_1 не здійснює, вказуючи на те, що такий має здійснюватися адміністратором з безпеки.
За порушення вимог «ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», ст.ст. 16, 59, 77 Статуту внутрішньої служби, пункту 1.12.7 Інструкції №124, пунктів 6.1, 6.6, 6.11, 6.20 Порядку №727, Положення про службу захисту інформації та кібернетичної безпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військової частини НОМЕР_2 , введеного в дію наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2022 №250дск/од, в частині щодо недотримання порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, нездійснення дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ІТС, що призвело до передумов розголошення відомостей службового характеру» до заступника командира полку - начальника логістики Військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - догана.
Суд зазначає, що в обґрунтування протиправності спірного наказу позивач вказує на порушення процедури проведення службового розслідування.
Щодо доводів позивача про допущені порушення при проведенні службового розслідування, суд зазначає таке.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку №608 службове розслідування за фактами порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці проводиться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939.
Згідно з пункту 1 Розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб (абзац 15 пункту 1 Розділу ІІ Порядку№608).
Положеннями Розділу ІІІ Порядку №608 передбачено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення (пункт 1).
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування (пункт 3).
Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено комісії або військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу (пункт 5).
Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків (пункт 9).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 13).
Повноваження осіб під час проведення службового розслідування визначені Розділом ІV Порядку №608.
Відповідно до положень Розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, мають право, зокрема, ознайомлюватися з необхідними документами, за потреби - знімати з них (отримувати) копії та долучати до матеріалів службового розслідування, проводити огляд місцевості, приміщення, предметів та документів, що стосуються службового розслідування, за результатами якого складати акт огляду.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
За результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу (пункт 2 розділу VI Порядку №608).
Статтею 87 Дисциплінарного Статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Відповідно до пункту 1.6. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України №385/8984 службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.
Згідно з вимогами пункту 3 розділу VІ Порядку якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
Суд встановив, що службове розслідування призначено на підставі наказу командиром Військової частини НОМЕР_1 №487ад від 08.12.2023 та з метою встановлення причин та умов, що призвели до порушень порядку обробки службової інформації на засобах електронно-обчислювальної техніки у Військовій частині НОМЕР_2 та встановлення ступеня вини винних осіб.
Акт службового розслідування складений та підписаний членами комісії 28.12.2023 складається з вступної, описової та резолютивної частини.
Під час службового розслідування комісією встановлено: причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, вину ОСОБА_1 у формі особистої недисциплінованості та встановлено порушення дисципліни, що полягало в недотримані порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, нездійснені дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ІТС, що спричинило передумови розголошення відомостей службового характеру.
Дисциплінарне стягнення у виді догани реалізоване на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №135 «Про результати проведення службового розслідування».
Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення порядку та строків проведення службового розслідування.
Щодо покликань позивача про порушення порядку проведення службового розслідування у зв'язку із ненаданням йому для ознайомлення наказу про призначення службового розслідування та порушення його прав, передбачених пунктом 3 розділу IV Порядку №608, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Суд звертає увагу позивача, що під час проведення службового розслідування комісія відбирала пояснення як і в позивача, так і в старшого лейтенанта ОСОБА_8 . Під час надання пояснень, позивач надав відповіді на всі запитання. Пояснення підписані ОСОБА_1 власноруч 26.12.2023 (у день надання). Окрім того, позивач під час проведення службового розслідування клопотань, заяв та пропозицій щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які проводили службове розслідування не мав, що підтверджується особистим підписом позивача на бланку отримання пояснень від 26.12.2023.
Щодо покликань позивача в частині протиправного вилучення жорстких дисків з засобу електронно-обчислювальної техніки, суд зазначає, що таке здійснювалося під час проведення контролю за станом режиму секретності та передувало службовому розслідуванню. Водночас слід звернути увагу, що предметом розгляду даної справи є оцінка дій та рішень суб'єкта владних повноважень лише в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Також, безпідставними є доводи позивача стосовно неврахування під час обрання виду дисциплінарного стягнення позитивної характеристики, нагородження позивача різного роду нагородами та відзнаками.
Відповідно до приписів Дисциплінарного Статуту вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.
Таким чином, для притягнення до дисциплінарної відповідальності, достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку.
Суд бере до уваги те, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Однак, аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього найменш суворого дисциплінарного стягнення за вчинення даного проступку, слід зауважити, що відповідно до приписів Дисциплінарного статуту підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому, вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Крім того, Дисциплінарний статут не визначає конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це водночас наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю залежно від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №813/3020/16.
Щодо суті порушень встановлених під час службового розслідування, суд зазначає таке.
За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що порушення позивачем дисципліни полягало в недотримані порядку обробки державних інформаційних ресурсів в інформаційній системі з доступом до мережі Інтернет, нездійснені дієвого контролю за дотриманням внутрішнього порядку підпорядкованим особовим складом, недостатньої організації контролю ведення обліку та звітності з використанням засобів обчислювальної техніки, недостатній контроль за правильністю передачі відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, в електронному вигляді засобами ІТС, що спричинило передумови розголошення відомостей службового характеру.
Позивач вважає протиправною таку кваліфікацію своїх дій, оскільки персональна електронно-обчислювальна машина ПК Intel Core і5 перебувала в користуванні начальника продовольчої служби логістики старшого лейтенанта ОСОБА_8 , який не підпорядковується позивачу.
Відповідно до статті 32 Статуту внутрішньої служби ЗСУ за своїми військовими званнями начальниками є:
- військовослужбовці сержантського і старшинського складу - для військовослужбовців рядового складу однієї з ними військової частини;
- військовослужбовці молодшого офіцерського складу - для військовослужбовців молодшого сержантського і старшинського складу однієї з ними військової частини та військовослужбовців рядового складу;
- майори, капітани 3 рангу, підполковники, капітани 2 рангу - для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу;
- полковники, капітани 1 рангу, бригадні генерали, коммодори, генерал-майори, контр-адмірали, генерал-лейтенанти, віце-адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу та молодшого офіцерського складу;
- генерали, адмірали - для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Суд встановив, що позивач (військове звання - підполковник) проходить військову службу на посаді заступника командира полку - начальника логістики Військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до положень Статуту внутрішньої служби ЗСУ заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу в мирний і воєнний час відповідає за матеріальне й технічне забезпечення підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) підпорядкованими службами; за підвезення всіх видів матеріальних засобів та за водопостачання; за торговельно-побутове забезпечення особового складу; за утримання казарм та іншого житлового фонду; за бойову та мобілізаційну готовність, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, додержання правил охорони довкілля і стан пожежної безпеки безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, укомплектування їх озброєнням і технікою тилу; за стан обліку матеріально-технічних засобів підпорядкованих служб.
Заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу підпорядковується командирові та є прямим начальником усього особового складу бригади (полку, окремого батальйону).
З викладеного слід виснувати, що відповідно до положень Статуту внутрішньої служби ЗСУ ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступник командира полк є прямим начальником усього особового складу полку.
Окрім того, відповідно до статті 33 Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням (статті 31 і 32 цього Статуту) не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням.
Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.
На військовослужбовців, які відбувають кримінальне покарання у виді арешту на гауптвахті Служби правопорядку, адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, та які утримуються в кімнатах для тимчасово затриманих Служби правопорядку, не поширюється дія частини другої цієї статті і статті 32 цього Статуту. Зазначені військовослужбовці зобов'язані виконувати команди та розпорядження військових службових осіб та військовослужбовців чергових змін Служби правопорядку.
Згідно з статтею 34 Статуту внутрішньої служби ЗСУ у разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані один одному, якщо їх службові відносини не визначені командиром (начальником), начальником є старший із них за посадою, а за рівних посад - старший за військовим званням.
Таким чином, ОСОБА_8 (старший лейтенант) обіймаючи посаду начальника продовольчої служби логісти є підлеглим підполковнику, заступнику командира полку - начальнику логістики Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 77 Статуту внутрішньої служби ЗСУ заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з тилу зобов'язаний, зокрема, організовувати своєчасне забезпечення підпорядкованими службами підрозділів бригади (полку, окремого батальйону) матеріальними засобами, якісне харчування особового складу; контролювати доведення встановлених норм забезпечення до кожного військовослужбовця, планувати і організовувати підвезення підрозділам бригади (полку, окремого батальйону) матеріальних засобів та забезпечувати водопостачання, перевіряти не менше ніж двічі на рік наявність і стан матеріальних засобів у підрозділах бригади (полку, окремого батальйону) і безпосередньо підпорядкованих складах з оформленням відповідних актів; організовувати щорічне проведення інвентаризації всього майна і техніки у службах, керувати роботами з обладнання й удосконалення навчально-матеріальної бази та механізації вантажно-розвантажувальних робіт тилу бригади (полку, окремого батальйону) і підпорядкованих складів, здійснювати контроль за якістю, правильністю застосування і ощадливим витрачанням пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та виконанням вимог безпеки при поводженні з ним, знати наявність і стан техніки в підпорядкованих підрозділах і службах, забезпечувати її правильну експлуатацію, обслуговування, ремонт та евакуацію, організовувати належну експлуатацію, своєчасний ремонт жилих і нежилих будинків, водопровідно-каналізаційних мереж і споруд, своєчасну підготовку їх до зими, а також казарменого інвентарю й меблів, утримання в належному стані території, на якій розквартировані підрозділи бригади (полку, окремого батальйону), вживати заходів для пожежної безпеки об'єктів безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів і служб, а також обладнання їх технічними засобами охорони та засобами протипожежного захисту, контролювати якість надання послуг з організації харчування суб'єктами господарювання, брати участь у складанні розкладки продуктів та подавати її на затвердження командирові військової частини, здійснювати контроль за станом здійснення суб'єктами господарювання заходів щодо обладнання і удосконалення переданих їм об'єктів, правильністю експлуатації та своєчасним ремонтом таких об'єктів, організовувати й контролювати ведення обліку та звітності в установленому порядку.
Згідно з статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, зокрема, обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов'язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, бути пильним, суворо зберігати державну таємницю.
Під час службового розслідування комісією встановлено, що на підставі рапорта (клопотання) начальника логістики Військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 ПЕОМ продовольчої служби логістики Військової частини НОМЕР_2 в серпні-вересні 2023 року підключено до мережі Інтернет. ПЕОМ перебувало в користуванні не лише відповідальної особи ОСОБА_8 , а й інших осіб. Проте переліку осіб структурного підрозділу Військової частини НОМЕР_2 (служби логістики), допущених до обробки інформації на АРМ ІСД-Інтрент, не створено і не затверджено командиром Військової частини НОМЕР_2 , не створено комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю вимогам законодавства у сфері захисту інформації, що не спростовано позивачем.
Також, позивач не заперечує, що він не здійснював контроль за інформацією, яка оброблялася на АРМ ІСД-Інтернет, а від ОСОБА_8 не надходило до безпосереднього начальника доповіді про зберігання на ПЕОМ електронних файлів службових документів.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності комплексної системи захисту інформації здійснюється за результатами державної експертизи, яка проводиться з урахуванням галузевих вимог та норм інформаційної безпеки у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку використання мережі Інтернет у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерством оборони України від 28.12.2016 №727 (далі - Порядок №727):
державні інформаційні ресурси - відображені та/або задокументовані будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, право на володіння, використання або розпорядження якою належить органу військового управління, військовій частині та організації;
автоматизоване робоче місце ІСД-Інтернет (далі - АРМ ІСД-Інтернет) - персональна електронна обчислювальна машина (ПЕОМ) з програмним забезпеченням та (або) периферійним обладнанням, яка має свою оригінальну ІР-адресу та підключена до вузла ІСД-Інтернет або до вузла Інтернет-доступу оператора (провайдера);
регіональний вузол ІСД-Інтернет (далі - регіональний вузол) - це організаційно-технічне об'єднання програмно-апаратних систем (комплексів) та телекомунікаційних засобів, розгорнутих в інформаційно-телекомунікаційних вузлах (підрозділах автоматизації) штабів видів (родів, сил) Збройних Сил України, оперативних командувань, повітряних командувань, а також (за необхідності) в інших органах військового управління, військових частинах та організаціях для забезпечення доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Відповідно до пункту 1.5 Порядку №727 відповідальність за виконання вимог цього наказу в органах військового управління, військових частинах та організаціях та за забезпечення захисту інформації при цьому покладається на начальника (командира) органу військового управління, військової частини та організації.
Згідно з пунктом 2.4. Порядку №727 АРМ ІСД-Інтернет розгортаються у приміщеннях, визначених рішенням начальника (командира) органу військового управління, військової частини та організації з урахуванням вимог щодо захисту інформації з обмеженим доступом, яка циркулює в органі військового управління, військовій частині та організації.
Пунктом 2.6. Порядку визначено, що головний та регіональний вузол відповідають за: забезпечення підключення до мережі Інтернет відповідно до пункту 3.1 цього Порядку; забезпечення захисту інформації на вузлі; виконання заходів щодо запобігання порушенням вимог захисту інформації користувачами та технічним персоналом ІСД-Інтернет.
Пункт 3.1. Порядку №727 передбачає що, підключення головного (регіонального) вузла до мережі Інтернет обов'язково здійснюється через вузол Інтернет-доступу оператора, на якому створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю, у разі розгортання на головному (регіональному) вузлі сервера (серверів), на якому обробляються державні інформаційні ресурси (наприклад, поштовий сервер, веб-сервер тощо).
Підключення АРМ ІСД-Інтернет до мережі Інтернет здійснюється через головний, регіональний або територіальний вузол або можливе через власний вузол Інтернет-доступу (телекомунікаційну мережу) оператора (провайдера).
Пунктом 3.6. Порядку №727 визначено, що необхідність доступу до мережі Інтернет службовим особам визначається начальником (командиром) органу військового управління, військової частини та організації.
Підключення ПЕОМ до мережі Інтернет через головний (регіональний, територіальний) вузол здійснюється за заявками відповідних начальників командирів) органу військового управління, військової частини та організації.
Розміщення ПЕОМ здійснюється з урахуванням вимог захисту інформації, яка циркулює на об'єкті інформаційної діяльності органу військового управління, військової частини та організації.
Відповідно до 6.1. Порядку №727 в ІСД-Інтернет забороняється обробка: інформації з обмеженим доступом; відкритої інформації, яка належить до державних інформаційних ресурсів, без впровадженої комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Згідно з пунктом 6.6 Порядку №727 ІСД-Інтернет та її окремі елементи не повинні мати фізичних з'єднань (навіть тимчасових) з локальними обчислювальними мережами, автоматизованими робочими місцями, ПЕОМ, що використовується для обробки інформації з обмеженим доступом.
Підключення автоматизованих (інформаційних) систем Міністерства оборони України та Збройних Сил України, в яких обробляються державні інформаційні ресурси, до мережі Інтернет здійснюється після впровадження в них комплексних систем захисту інформації з врахуванням вимог щодо підключення до мережі Інтернет та підтвердженою відповідністю.
Обмін інформацією між ІСД-Інтернет та інформаційно-телекомунікаційними (інформаційними, телекомунікаційними) системами Міністерства оборони України та Збройних Сил України здійснюється лише з використанням облікованих у службі діловодства органу військового управління, військової частини та організації магнітних носіїв (магнітних, магнітооптичних, лазерних дисків, флеш-накопичувачів, накопичувачів) з позначкою «ІСД-Інтернет», спеціально призначених для цієї мети. Використання накопичувачів на жорстких магнітних дисках для зазначеного обміну інформацією заборонено.
Згідно з пунктом 6.11 цього ж порядку доступ до АРМ ІСД-Інтернет і обробка інформації на них здійснюються згідно з переліком службових осіб структурного підрозділу органу військового управління, військової частини та організації, допущених до обробки інформації на відповідних АРМ ІСД-Інтернет, що затверджується начальником (командиром) структурного підрозділу органу військового управління, військової частини або організації.
Пункт 6.15. Порядку №727. Облікові записи (логін та пароль) користувачам ІСД-Інтернет надаються технічним персоналом ІСД-Інтернет головного, регіональних та територіальних вузлів під час підключення ПЕОМ до ІСД-Інтернет.
Згідно з пунктом 6.20. Порядку №727 на кожне АРМ ІСД-Інтернет відповідальною особою оформлюється експлуатаційна документація, до складу якої входять: затверджений у встановленому порядку список службових осіб, допущених до роботи на АРМ ІСД-Інтернет.
Таким чином, позивач клопотав про надання в користування військової частини ПЕОМ, проте без належної організації підключення такого до мережі Інтрент одна із підпорядкованих осіб здійснювала обробку інформації на АРМ ІСД-Інтрент. Водночас позивач не здійснював контроль за дотриманням особовим складом вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та не запобіг вчиненню протиправних дій підпорядкованою особою, що спричинили передумови розголошення відомостей службового характеру.
Окремо суд звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 (далі - Указ №64/2022) у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до сьогодні.
Відповідно до пункту 2 Указу №64/2022 військовому командуванню (зокрема, Державні прикордонній службі України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно з статтею 6 України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
З викладеного суд висновує, що під час дії воєнного стану першочергово саме на військовослужбовців покладається обов'язок із вжиття заходів оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Під час повномасштабного вторгнення Збройні Сили України здійснюють заходи щодо оборони та захисту, у тому числі, на інформаційному просторі. Забезпечення належного захисту службової інформації кожної військової частини та дотримання військовослужбовцями вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці унеможливлює витік інформації, що може суттєво вплинути на безпеку особового складу частини, можливість ефективного виконання необхідних заходів оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Неналежне виконання військовослужбовцями вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці спричиняє загрозу розголошення відомостей службового характеру, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України є неприпустимим.
З огляду на встановлені обставини дисциплінарного проступку, вчинення дисциплінарного проступку в умовах воєнного стану, відсутність визнання та розкаяння щодо вчиненого дисциплінарного проступку, суд вважає, що застосований вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Щодо інших покликань сторін суд зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не є необхідним надавати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, законність і обґрунтованість дій та рішень відповідача. Отже, у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись статтями 2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців Олег Романович